МІКРОБІОМ ШКІРИ НИЖНІХ КІНЦІВОК І ДІАБЕТИЧНА ВИРАЗКА СТОПИ: ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ

РЕЗЮМЕ. Діабетична виразка стопи (ДВС) – одне з найбільш небезпечних та травматичних ускладнень цукрового діабету (ЦД). В дослідженні, проведеному в США, ризик госпіталізації та ампутації нижніх кінцівок серед хворих на діабет був втричі вищий серед тих, хто мав інфекцію стопи. Дослідники вважають, що вирішальний вплив на інфікування виразкової поверхні при ЦД має структура мікробіому. Мета – проаналізувати закордонні та вітчизняні публікації у базах даних PubMed, Scopus і Web of Science, що присвячені дослідженням різними методами шкірного мікробіому нижніх кінцівок та його ролі у розвитку ДВС. Матеріал і методи. Проведено аналіз літературних джерел з баз даних PubMed, Scopus та Web of Science. Результати. Структура мікробіому шкіри нижніх кінцівок має вирішальний вплив на інфікування виразкової поверхні. Провідними родами мікроорганізмів, які найчастіше виявляються, є Staphylococcus spp., Pseudomonas spp., Corynebacterium spp., Escherichia coli. Молекулярні методи, засновані на ампліфікації гена 16S рРНК, показують, що Staphylococcus spp. становить 70 % нормального мікробіому шкіри підошвової зони стопи (переважно коагулазонегативні стафілококи). Проте, у пацієнтів з ДВС їхня частка на неушкодженій шкірі знижується до 7 %, що може свідчити про втрату цих захисних бактерій або їх заміну іншими видами, зокрема S. aureus, який є передвісником клінічно вираженої інфекції. Вірулентність умовно-патогенних представників шкірної мікробіоти, таких як S. aureus, P. aeruginosa, E. coli, зростає завдяки формуванню біоплівок, що дозволяє їм уникати імунної відповіді макроорганізму та підвищує їхню стійкість до антимікробних засобів. Висновки. ДВС є небезпечним ускладненням ЦД. Її розвиток тісно пов'язаний зі станом мікробіому шкіри нижніх кінцівок. Мікроорганізми нормофлори можуть ставати патогенними під впливом таких факторів ЦД, як рівень глікемії, нейро- та ангіопатія, а також тривалість і компенсованість захворювання. Формування біоплівок значно підвищує вірулентність умовно-патогенних бактерій (S. aureus, P. aeruginosa, E. сoli). ПЛР визнана найінформативнішим методом дослідження мікробіому за умови коректного збору та доставки матеріалу.