ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ У ХВОРИХ НА ГОСТРОКІНЦЕВІ КОНДИЛОМИ АНОГЕНІТАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ З ЗАСТОСУВАННЯМ ЕЛЕКТРОКОАГУЛЯЦІЇ ТА МЕДИЧНОГО ЛАЗЕРА З ВИКОРИСТАННЯМ ДОНАТОРА АЗОТУ АРГІНІНУ АСПАРТАТУ

РЕЗЮМЕ. Ми вивчали вплив аргініну аспартату на динаміку цитокінів у хворих на гострокінцеві кондиломи аногенітальної ділянки (ГКАД) в післяопераційному періоді при використанні електрокоагуляції та медичного лазера. Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 146 хворих на ГКАД, яких було поділено на 3 групи. 1 група (n=70): хворі з множинними ГКАД – 47 (67,14 %); з поодинокими – 21 (30,0 %); з кондиломами Бушке-Левенштейна – 2 (2,86 %). 2 група (n=35): з множинними ГКАД – 19 (54,29 %), з поодинокими – 15 (42,86 %), з кондиломами Бушке-Левенштейна – 1 (2,86 %). 3 група (n=41): з множинними ГКАД – 21 (51,22 %); з поодинокими – 20 (48,78 %). Усі хворі отримували місцеву терапію препаратом, що складався з антисептика Декаметоксин та Гіалуронат натрію і системну терапію імуномодулятором «Алоферон». Хворі 1 та 3 груп отримували донатор NO 10 діб у передопераційному періоді та 10 діб після операції. Деструкція ГКАД в 1 та 2 групах проведена методом електрокоагуляції. В 3 групі використовували хірургічний лазер у режимі «скальпеля» або вапоризації. Рівень цитокінів (IL-4, 6, 8, TNF-α) визначали на початку передопераційної підготовки та на 10 добу післяопераційного періоду. Результати. При першому вивченні цитокінового профілю у хворих ми виявили достовірне підвищення рівня прозапальних інтерлейкінів IL-6, IL-8, протизапального IL-4 та туморнекротичого фактора (TNF-a), які характеризуються підвищенням рівнів TNF-a у 3,5 раза, IL-6 у 2,5; IL-8 у 1,8; та протизапального IL-4 у 2,5, відносно контрольної групи (n=20), з вищими значеннями у хворих із розповсюдженим процесом та гігантськими кондиломами Бушке-Левенштейна. На 10 добу післяопераційного періоду у хворих на множинні ГКАД 1–3 груп рівень TNF-a зменшився відповідно у 2,6, 1,7 та 2,8 раза та достовірно не відрізнявся від контрольних значень у 1 та 3 групах. IL-6 у всіх групах знизився відповідно у 2,1, 1,63 та 2,5 раза, концентрації IL-8 знизилися відповідно у 1,7, 1,6, 1,8 раза. Зниження IL-4 відносно початкових значень відбувалося в усіх групах, відповідно в 1,85, 1,60 та 2,71 раза. Позитивна динаміка цитокінів була більш вираженою в 3 групі, в якій застосовували хірургічний лазер в комплексі з аргініну аспартатом. У 2 групі ці показники відносно 1 та 3 груп були достовірно вищими. Це відображає наявність персистенції фази запалення при застосуванні методу електродеструкції. Більш позитивна динаміка в 1 групі відносно 2 відображає позитивний вплив аргініну аспартату як донатора NO, на негативні ефекти методу електрокоагуляції, що знижує рівень посттравматичної альтерації. У хворих на поодинокі ГКАД достовірних змін у динаміці цитокінового профілю не спостерігалося. Висновки. У хворих на ГКАД рівень прозапальних цитокінів залежить від розповсюдження процесу та наявності вторинного запалення. При поодиноких формах захворювання рівень цитокінів достовірно не відрізняється від контрольної групи та не має чіткої тенденції до динаміки за умов неускладненого процесу в післяопераційному періоді. Динаміка рівнів прозапальних цитокінів у зіставленні з методом хірургічної деструкції показує персистування фази запалення при застосуванні методу електрокоагуляції. З урахуванням ролі ендотелію в рановому процесі, призначення препаратів – донаторів NO, з прямою дією на ендотелій приводить до позитивної динаміки концентрації IL-4, 6, 8, TNF-a та нівелює персистенцію фази запалення ранового процесу, що оптимізує перебіг післяопераційного періоду.