ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН АКТИВНОСТІ РЕДОКС-СИСТЕМИ ЗА ХІМІЧНОГО ЛУЖНОГО ОПІКУ РОГІВКИ

Актуальність. Одним із мультикомпонентних механізмів пошкодження тканин ока, а також активації захисних і саногенетичних процесів, є активація редокс-системи на тлі пригнічення антиоксидантного захисту, що може сприяти розвитку ускладнень і сліпоти. Мета дослідження – встановити динаміку особливостей змін активності вільнорадикальних процесів, стану антиоксидантної системи у тварин із хімічним лужним опіком рогівки ока. Методи дослідження. Піддослідні кролі були поділені на 2 групи: контрольну – 10 інтактних тварин, дослідну – 10 тварин, яким моделювали хімічний опік рогівки. Забір матеріалу проводили на 1-шу, 7-му, 14-ту і 21-шу доби, виходячи зі стадійності перебігу опікового процесу у тканині рогівки. Показники вільнорадикального окиснення ліпідів і антиоксидантних систем визначали за загальноприйнятими методиками. Результати й обговорення. За експериментального опікового ушкодження рогівки ока лугом активація редокс-системи набуває некерованого характеру, що призводить до накопичення недоокиснених продуктів обміну у формі вільних радикалів, які ушкоджують тканини ока. Надмірне нагромадження високоактивних метаболітів, що негативно впливають на плазматичні та субклітинні мембрани, також пригнічує процеси регенерації тканин. Динаміка змін показників антиоксидантного захисту протікає фазово і не збігається з періодами активації вільнорадикального окиснення, що може поглиблювати важкість перебігу патологічного процесу, знижувати швидкість і якість регенерації рогівки, спричиняти розвиток деструктивних змін у тканинах ока. Висновки. Хімічний опік рогівки лугом в експерименті призводить до достовірного зростання активності процесів вільнорадикального окиснення на початкових стадіях опікової хвороби (первинний некроз, гострий період і виразкування рогівки). Динаміка активації ферментного і неферментного антиоксидантного захисту не збігається з активністю редокс-системи, що може поглиблювати тяжкість перебігу патологічного процесу в оці.