ПОДОЛАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДЕФОРМАЦІЙ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ІНСТИТУЦІЙНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Повномасштабна війна поставила перед Україною безпрецедентне завдання – забезпечити економічне підґрунтя для протистояння збройній агресії, залишаючись при цьому в рамках парадигми відкритої ринкової економіки і базових демократичних свобод. Доведено, що ситуація інституційної невизначеності, яка сформувалася внаслідок впливів війни, призвела до надмірної варіативності поведінки ключових суб’єктів – реципієнтів державної політики, які перебувають у стані волатильної ідентичності. Це знижує дієвість економічної політики держави, утруднює виконання нею критично важливих функцій забезпечення обороноздатності, стійкості й базового відновлення. Відтак специфічність функцій економічної політики в умовах воєнної економіки і відновлення обумовлює необхідність значних змін у її інституційному дизайні. Визначено комплекс інститутів ідентичності, які мають бути першочергово сформовані для забезпечення інституційної реідентифікації економічних суб’єктів та інституцій державного управління. При цьому головними мотиваторами до поширення позитивних інституційних змін є формування можливостей для капіталізації ресурсів, якими володіють суб’єкти, і утвердження інклюзивного розвитку шляхом долучення якнайширших прошарків суспільства до активної економічної діяльності й справедливого розподілу результатів. На прикладі реалізації грошово-кредитної політики показано, що в Україні компенсація недієвості рутинних інструментів економічної політики наразі відбувається за рахунок застосування політик-субститутів, які є недостатньо ефективними, можуть виснажувати ресурсні можливості інституцій державного управління і підвищувати трансакційні витрати на виконання необхідних регуляцій. Для досягнення належної дієвості економічної політики необхідно переходити до поєднаних політик, центральну роль у яких виконуватимуть профільні управлінські інституції, що перебуватимуть у тісній взаємодії з провайдерами суміжних політик.