ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ГОРМОНІВ СТРЕСУ НА НЕСПЕЦИФІЧНУ ПРОТИПУХЛИННУ ІМУННУ ВІДПОВІДЬ

Мета: дослідити вплив гормонів стресу на неспецифічну імунну відповідь інтактних щурів та тварин з модельним пухлинним процесом. Об’єкт і методи: експериментальні дослідження проведені на щурах лінії Wistar; в якості моделі пухлинного росту використана карцинома Герена. Дослідження включало визначення змін функціональної активності природних кілерних клітин (ПКК) та перитонеальних макрофагів (пМф) за умови тривалого впливу гормонів стресу: дексаметазону (синтетичний аналог кортизолу) та адреналіну (0,5 мг/кг). На 7-, 14- та 21-шу доби проводили оцінку показників функціональної активності Мф: визначення цитотоксичної активності; оцінку рівнів продукції NO та активності аргінази. Статистичну обробку результатів проводили за загальноприйнятими методами варіаційної статистики. Вірогідною вважали різницю між порівнюваними показниками при p < 0,05. Результати: за умови тривалого впливу гормонів стресу відбувалося пригнічення цитотоксичної активності ПКК та поступова поляризація пМф до протизапальних клітин М2 типу. Найбільш виражені зміни активності ПКК та пМф виявлені у щурів з карциномою Герена під впливом дексаметазону: короткочасне статистично достовірне підвищення на 14-ту добу (p < 0,05) та подальше стрімке зниження на 21-шу добу. Внаслідок дії адреналіну відбувалося поступове пригнічення активності цих клітин. Вплив дексаметазону призводив до прискорення росту модельної пухлини: на ранніх етапах (7–14 доби) розмір первинного пухлинного вузла був практично однаковим у щурів всіх дослідних груп; на 21-шу добу експерименту спостерігали спостерігали суттєве збільшення розміру пухлин у щурів груп «КПР» та «Дексаметазон». Висновки: тривалий вплив адреналіну та дексаметазону супроводжувався суттєвими змінами функціональної активності основних ефекторів неспецифічної резистентності: значне пригнічення цитотоксичної активності ПКК та поляризація Мф М2, які володіють протизапальними та імуносупресивними властивостями. Імуносупресивний ефект дексаметазону супроводжувався прискоренням росту модельної пухлини.