НОРМАТИВНІ ПІДХОДИ УКРАЇНИ ТА ІНДІЇ З ВИЗНАЧЕННЯ ВІТРОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ

Вступ. Розрахунок вітрового навантаження на будівельні конструкції є невід’ємною складовою сучасного будівельного проєктування, тому аналіз досвіду різних країн світу в цьому аспекті є важливим та актуальним завданням.Проблематика. Основною складністю урахування вітрового навантаження під час проєктування є різноманітність принципів та підходів до його визначення, яка ґрунтується на національних засадах різних країн світу.Мета. Співставлення чинних нормативних підходів з визначення вітрових навантажень України та Індіїна прикладі малоповерхової виробничої будівлі з аналізом системи факторів впливу та ступеня їх урахування.Матеріали й методи. Дослідження проведено на основі аналізу підходів чинних стандартів України та Індії з визначення вітрових навантажень. Об’єктом досліджень прийнято малоповерхову виробничу будівлю прямокутної форми в плані з двоскатним покриттям.Результати. Встановлено, що у чинних стандартах України та Індії використовується принципова схожа модель визначення вітрового навантаження, яка доповнюється системою поправочних коефіцієнтівдля врахування місцевих умов експлуатації. Проте стандарт Індії враховує 12 факторів місцевих умов, тодіяк у стандарті України взято до уваги лише 10 чинників. Методика їх врахування якісно різниться в цихстандартах. При цьому значення аеродинамічного коефіцієнту має кількісний рівень кореляції в межах 50 % за стандартами обох країн. Для малоповерхової виробничої будівлі з двоскатною покрівлею остаточновизначений рівень вітрового навантаження за стандартами України та Індії відрізняється. Так для бічних фасадів різниця показників становить до 25 %, для торцевих фасадів — до 40 %, для покрівлі — до 30 %.Висотний вітровий профіль для стандарту Індії є більш пологим та має кількісний рівень кореляції в межах 50 % для висоти до 20 м над поверхнею землі.Висновки. Отримані результати дають можливість аналізу чинних національних стандартів України таможуть бути використані для їхнього удосконалення.