РОСІЯ ТА УКРАЇНА НА ТЕРЕЗАХ ІСТОРІЇ: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН КРІЗЬ ПРИЗМУ ТРЬОХ ГЛОБАЛЬНИХ ВІЙН

Метою статті є дослідження взаємовідносин Росії та України крізь призму трьох глобальних війн (1914–1918 рр.), (1939–1945 рр.) і (2014 року та по теперішній час). Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму, застосуванні проблемно-хронологічного, історико-системного, історико-типологічного, порівняльно-історичного методів. Наукова новизна сконцентрована на розкритті становища України й українців у Російській імперії, глибшому осмисленні та порівняльному вивченні внутрішньополітичної ситуації зі спробою творення власного національного проєкту й розвитку поза межами імперської та «радянської» парадигм у найкритичніші й найбуремніші часи свого розвитку. Спростовуються пропагандистські міфи Російської федерації щодо недержавності України й українського народу та доцільності його в європейському геополітичному просторі. У висновках доведено, що Російська імперія у війні 1914–1918 рр., як і Радянський Союз у війні 1939–1945 рр., а також російсько-українська війна, що розпочалася 2014 р. і триває до цього часу, виступила агресивно проти української ідентичності. Формування культу війни базувалося на ключових аспектах тісно пов’язаних із державною ідеологією — теорією офіційного «русского мира». Через сакралізацію офіційних реакційних доктрин, війни перетворилися на «священну місію», що виправдовувало насильство і жертви. Ці реваншистські ідеї створювали ілюзію необхідності воєн, котрі ставали не тільки засобом політичної боротьби, але й духовним обов’язком, сенсом життя імперських підданих упродовж останнього століття. Стаття надійшла: 15.07.25. Прийнято до друку: 07.10.25 Опубліковано: 27.01.26.