СЕЛО ЯК КАНОНІЗОВАНИЙ ПРОСТІР ПАМ’ЯТІ: РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У СЕРІЇ «ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНСЬКОЇ РСР»

У статті розглянуто, як радянський проєкт енциклопедичної кодифікації локальної історії формував уніфіковану модель пам’яті про Другу світову війну в сільському контексті. Мета — проаналізувати, як у сільських описах серії «Історія міст і сіл Української РСР» (на прикладі томів Київської, Сумської та Рівненської областей) радянський канон пам’яті про Другу світову війну репрезентував село як простір мобілізації, жертовності та лояльності. Методологія спирається на міждисциплінарний підхід, що поєднує студії пам’яті, семіотику простору, дискурсивний і мікроісторичний аналіз. Збережено діалог із класичною історичною методологією, зокрема увагу до авторства, джерельної бази та регіонального контексту. Висновки. Серію «Історія міст і сіл Української РСР» досліджено як інструмент уніфікації радянського наративу про війну. Довідки про село — навіть у стислій формі — відтворюють канонізовану модель пам’яті через риторику мобілізації та героїзму. Просторово-риторична семіотика (меморіали, топоніми, мовні кліше) не лише фіксує минуле, а й задає межі його інтерпретації, витісняючи травматичні чи альтернативні сюжети (УПА, жіночі досвіди, колаборація). Уведено аналітичне означення героїко-дисциплінарного канону як меморіальної матриці, що формує нормативне уявлення про війну, мову, простір і лояльність. Село в цьому наративі постає не як суб’єкт пам’яті, а як уніфікований простір ідеального минулого. Аналіз цієї структури відкриває перспективу вивчення сучасних трансформацій канону — через локальні переозначення, топоніміку й приватні архіви. У фокусі — не заперечення минулого, а відновлення витіснених голосів і деколонізація локальної історичної уяви, що особливо актуально в умовах пострадянських трансформацій публічного простору. Уперше здійснено системний міжрегіональний аналіз довідок серії «Історія міст і сіл Української РСР» як інструмента радянської політики пам’яті, із виокремленням типології шести сюжетів (візуальна пам’ять, мобілізація, героїзм, терор, визволення, відбудова), що структурують героїко-дисциплінарний канон. Стаття надійшла: 31.07.25. Прийнято до друку: 31.08.25. Опубліковано: 27.01.26.