Польська дипломатія про визначення кордону з СРСР (1939—1945): геополітичні, національні та економічні чинники (вступна стаття й публікація І. Мраки)

Мета публікації полягає у запровадженні до наукового обігу виявлених архівних документів, які дозволяють висвітлити основні чинники, які польська дипломатія враховувала при обговоренні питання польсько-радянського повоєнного кордону. Методологія ґрунтується на принципах історизму, наукової неупередженості та системності. Використано порівняльно-історичний, причинно-наслідковий методи досліджень, а також загальнонаукові прийоми аналізу й узагальнення. Наукова новизна. Уперше до наукового обігу введено документи, які підкреслюють важливість національного та економічного чинників в обговоренні в роки Другої світової війни питання встановлення польсько-радянського повоєнного кордону. Аналіз архівних документів дає підстави стверджувати, що поряд з аргументами про культурну вагомість для Польщі «східних кресів», їх укорінення в польську традицію і культуру, проживання там великої кількості поляків, дуже важливим був економічний потенціал цих земель. «Лінія Керзона» від’єднувала від післявоєнної Польщі значну частину покладів нафти, природного газу, калійних солей, деревини й інших важливих ресурсів. У цьому переліку чинників аргумент про проживання на «східних кресах» значної кількості поляків не був переконливим, позаяк польський еміграційний уряд у Лондоні розумів, що результати перепису 1931 р. були сфальсифіковані, про що свідчать доповідні записки Едварда Штурм де Штрема і Людвіка Ґродзіцького.