Шляхи реалізації праксичного потенціалу в корекції психомовленнєвого розвитку дітей із загальним недорозвитком мовлення

Анотація. В статті розглянуто ефективні шляхи використання можливостей різних видів праксису в корекції психомовленнєвого розвитку дітей із загальним недорозвитком мовлення. Праксичні можливості дитини розглядаються автором не як окремі, автономні види праксису (загальний, бімануальний, зорово-моторний тощо), а як цілісна праксична система, в якій кожен попередній рівень праксичних можливостей забезпечує ефективний розвиток кожного наступного, більш високого за енцефалізацією нейронного управління і складністю, праксису.Розглянута поетапність формування цілісної праксичної системи дитини із загальним недорозвитком мовлення: від базового загального праксису – до самого досконалого символічного праксису. Обґрунтовуються переходи від одного рівня праксичних можливостей до інших, більш досконалих та енцефалізованих.Проаналізовано фізіологічні можливості кожного виду праксису в контексті їхнього впливу на поліпшення психомовленнєвого розвитку дітей із ЗНМ. Головною ідеєю дослідження є комулятивний феномен цілісної праксичної системи для поліпшення мовлення в зазначеної категорії дітей. Суть цього феномену полягає в тому, що кожен із видів (рівнів) праксису має створити у дитини своєрідну сходинку-опору для подальшого розвитку та вдосконалення цілісної праксичної системи. Пропуск однієї зі сходинок може привести до гальмування загального процесу психофізичного розвитку дітей із особливими освітніми потребами. Тому на перше місце має вийти цілісність нейронного каркасу різних видів праксису та системність їхнього функціонування. Локальний підхід окремих фахівців до розвиту того або іншого виду праксису повинен бути трансформований в системний підхід до цілеспрямованого формування та розвитку всієї праксичної системи дитини із загальним недорозвитком мовлення. Саме на цій системній праксичній нейрооснові й може бути побудована ефективна корекція мовленнєвого розвитку вказаної категорії дітей.