Образ Гната Ґалаґана в Історіографії

АнотаціяАктуальність. Постать Гната Івановича Ґалаґана (?-1748), прилуцького полковника та засновника відомої старшинсько-дворянської династії, посідає неоднозначне місце в українській історії. Його діяльність була сповнена суперечностей, що зумовило появу різних інтерпретацій його образу. Вивчення видозмін цього образу у наукових і публіцистичних працях XIX–XXI ст. є актуальним завданням, адже воно дозволяє простежити механізми конструювання історичних міфів та процес розвитку української історіографії у цілому.Мета. Дослідження спрямоване на виявлення механізмів формування історіографічного та меморіального образів Гната Ґалаґана в українській історіографії й публіцистиці, аналіз трансформацій цих образів у різні періоди – від ХІХ ст. до сучасності.Результати. У працях істориків ІІ половини ХІХ ст. образ Ґалаґана подавався переважно негативно: як жорстокого, підступного та користолюбного діяча, що зрадив своїх побратимів. Разом з цим Гр. Ґалаґан та А. Степович у своїх публікаціях робили спроби реабілітувати прилуцького полковника. У радянський період образ практично зникає з досліджень, натомість у 1990-х рр. і далі він повертається у науковий дискурс. Сучасні науковці демонструють зважений підхід, створюючи образ, який поєднує представлення Галагана як успішного землевласника та суперечливої особистості з неоднозначною репутацією.Висновки. Історіографічний образ Гната Ґалаґана формувався, набуваючи відтінків від «жорстокого зрадника» до «успішного фундатора династії». Сучасні дослідження демонструють тенденцію до більш нейтрального й багатопланового висвітлення постаті, однак у публіцистичному просторі переважає негативний, демонізований образ.