Види політичної медіації: поняття та класифікація

Анотація.Актуальність. Задля розкриття сутності медіаційних процедур в політиці важливо з’ясувати усю палітру видів політичної медіації – це дасть можливість побудувати ефективну стратегію і комплекс тактичних заходів розв’язання конфліктних (спірних) ситуацій, стороною (сторонами) яких є суб’єкти політичних відносин або у вирішенні яких суб’єкти політичних відносин виступають нейтральною стороною (посередником).Метою дослідження є змістовна інтерпретація поняття «вид політичної медіації» та здійснення класифікації видів медіації, які застосовуються в сфері політичної діяльності.Результати. У статті проаналізовано ключові критерії класифікації видів політичної медіації: форма реалізації (виокремлюють пряму та непряму медіацію), соціально-правовий контекст проведення медіації (цивільна медіація, корпоративна медіація, адміністративна медіація, деліктна медіація). Для характеристики видів політичної медіації також запропоновано увести додаткові критерії – рівень проведення (виокремлюють високорівневу дипломатичну медіацію та внутрішньодержавну / локальну медіацію) та інтегрованість у судову систему держави (виокремлюють судову (присудову) медіацію та позасудову (приватну) медіацію).Висновки. Автором визначено, що вид політичної медіації являє собою практичний формат застосування медіаційних технологій, відображує конкретні обставини або тип конфлікту, у межах якого здійснюється медіаційний процес. Виокремлено ключові (форма реалізації політичної медіації; соціально-правовий контекст) і додаткові (рівень проведення; інтегрованість політичної медіації в судовий процес) критерії класифікації видів політичної медіації.