Трансцендирування та «надлюдина» Ніцше: буддійські інтенції та структурно-типологічний підхід

Анотація. Актуальність проблеми. Сучасні суспільно-політичні та технологічні виклики ставлять під сумнів існування антропології у звичному сенсі. Універсальний шлях актуалізації власних прихованих можливостей вказують концепт «надлюдина» Ніцше разом з його буддійськими інтенціями Мета: дослідити образ-концепт «надлюдина» Ніцше у його інтенційних зв’язках з буддизмом (трансцендирування, просвітлення, богісаттва) та як універсальну структуру, що робить його міфологемою. Методи: компаративний, історико-філософський, структурно-типологічний, структурний-діахронічний.Результати дослідження. Перехід від людини до надлюдини відбувається через трансцендрування, яке має наслідком стан імморальності. Імморальність виводить «по той бік» добра і зла. Просвітлений, надлюдина має образ усамітненого аргата або бодгісаттви, який з милосердя несе людям духовні дари звільнення себе з примар метафізики через усвідомлення, що «Бог помер». На початку твору про Заратустру описані духовні ступені, що мають буддійські інтенції етапів просвітлення, надбання мудрості, які корелюють з концептами філософії Платона. Висновки. Образ-концепт надлюдини Ніцше має буддійські інтенції: трансцендирування дорівнює «просвітленню», теза «Бог помер» як спосіб отримання просвітлення. Імморальність вирішує апорію добра і зла, стає станом духу просвітленого, мудрістю трансформованої людини, тобто надлюдини як аналогом просвітленого. Мотив просвітлення, надзвичайної мудрості, надлюдини, бодгісаттви є універсальною структурою світових культур, міфологемою, маркером чого в тексті є синтаксичний паралелізм, що потребує діахронічного, структурно-типологічного методів дослідження.