Динаміка бідності та соціальної нерівності в соціально-економічному дискурсі України

Анотація.У статті актуалізовано проблему динаміки бідності та соціальної нерівності в Україні впродовж періоду незалежності в умовах трансформаційної економіки, структурних криз і воєнних подій. Виявлено, що сучасні процеси соціально-економічної диференціації набувають ознак довготривалого структурного виклику, який впливає на соціальну стабільність, рівень довіри та перспективи післявоєнного відновлення. З’ясовано, що бідність в українському суспільстві трансформувалася від масової монетарної у 1990-х роках до багатовимірної, деприваційної та воєнної бідності у 2014–2025 рр., що потребує комплексного наукового осмислення.Метою статті є комплексний аналіз динаміки бідності та соціальної нерівності в соціально-економічному дискурсі України у 1991–2025 роках на основі поєднання об’єктивних статистичних показників і суб’єктивних оцінок населення.Результати. Виявлено основні етапи трансформації бідності: гіперінфляційний період 1990-х років, відносну стабілізацію 2000-х, кризові хвилі 2008–2009 та 2014–2015 років, а також різке зростання бідності внаслідок повномасштабної війни 2022–2025 років. Встановлено, що поряд із традиційною монетарною бідністю сформувалися нові форми – медична, житлова, кредитно-фінансова та раптова воєнна бідність. Оцінено вплив воєнних дій на розширення груп соціального ризику, зокрема внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів та домогосподарств із дітьми. З’ясовано, що суб’єктивна бідність є чутливим індикатором соціально-економічних шоків і відображає рівень довіри до майбутнього. Охарактеризовано закономірності розриву між об’єктивними статистичними показниками та масовими уявленнями про масштаби нерівності.Висновки. Встановлено, що бідність і соціальна нерівність в Україні трансформувалися з циклічних кризових явищ у системний структурний феномен. Доведено, що ефективна протидія бідності потребує поєднання монетарних, деприваційних та суб’єктивних критеріїв оцінки, а також адаптивних механізмів соціальної політики, орієнтованих на підтримку вразливих груп і зменшення регіональних диспропорцій.