КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКІ ВИТОКИ ЦЕРКОВНОЇ ТРАДИЦІЇ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ГАЛИЧА ТА ГАЛИЦЬКОЇ ЗЕМЛІ В ІСТОРИЧНІЙ ВІЗІЇ АНТОНІЯ ПЕТРУШЕВИЧА: РЕВІЗІЯ ПОГЛЯДІВ

Стаття присвячена історіографічному аналізу проблеми кирило-мефодіївського походження церковної традиції та еклезіального устрою середньовічного Галича та Галицької землі в інтерпретації греко-католицького священника, історика Церкви, мовознавця, архівіста, громадського діяча, Антонія Петрушевича. Розглянуто наукові праці галицького вченого за 1853–1884 рр., які прямо чи опосередковано стосувалися найважливіших аспектів раннього воцерковлення спільнот Карпато-Дністровського регіону, як вважав Петрушевич, у «греко-слов’янському обряді» наприкінці ІХ — в середині ХІІ ст. На противагу репрезентованим поглядам галицького історика ХІХ — початку ХХ ст. автори підкреслюють дуже обмежений, неінституалізований і, як наслідок, нетривалий вплив кирило-мефодіївської традиції на воцерковлення мешканців окреслених теренів, одержавлення й загальна християнізація яких були дуже повільні й розтягнулися щонайменше до середини ХІІ ст.