МАЛІ ФОЛЬКЛОРНІ ЖАНРИ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАПРОСТОРІ

У статті досліджено малі фольклорні жанри як феномен реакції на соціально-політичні потрясіння та воєнні події останнього десятиріччя, зокрема на повномасштабне російське вторгнення 2022 року. Фольклор розглядається як динамічний культурний механізм акумуляції й трансляції колективного досвіду, що актуалізується в умовах суспільної кризи та виконує терапевтичну, мобілізаційну, інтеграційну й інформаційно-опірну функції. Авторка показуює, що народна усна й словесно-візуальна творчість у вигляді прислів’їв, приказок, замовлянь, фразеореплік, гасел і мемів швидко актуалізується в мережевому середовищі й виконує терапевтичну, мобілізаційну та інформа ційну функції: вона допомагає переживати колективні травми, висміювати ворога й підтримувати бойовий дух. Проаналізовано феномени повторної фольклоризації, реактуалізації й запозичення, простежено, як традиційні символи й літературні цитати (зокрема, Т. Шевченка) набувають нового значення у воєнному дискурсі. Окремо розглянуті типи малих фольклорних жанрів і приклади популярних фраз та мемів («Русскій воєнний корабель…», «Доброго вечора, ми з України!», «Чий Крим?» тощо), що ілюструють різні стратегії вербалізації подій. Методично дослідження спирається на описовий підхід, контекстуальний, семантичний і функціональний аналіз; матеріалом стали тексти, зафіксовані в публічному медіадискурсі. Проведено жанрову й функційну класифікацію малих фольклорних форм, виокремлено групи за походженням (запозичені, новостворені, утворені від традиційних текстів, реактуалізовані) і за функціями (інтеграційні, орієнтаційні, агональні, контакторегулювальні). Авторка підкреслює роль мережевого середовища в прискоренні циркуляції фольклорних новотворів, а також актуалізуює проблему збору, опису й аналізу таких текстів як джерела соціокультурної пам’яті. Узагальнення підтверджує роль фольклору як засобу адаптації, ідентифікації і колективної пам’яті. Зроблено висновок, що сучасний фольклор є важливим інструментом самоорганізації українського суспільства в умовах воєнного протистояння.