Українська естрадна пісня у сучасному репертуарі ансамблю бандуристів

У статті розглянуто специфіку функціонування української естрадної пісні в сучасному репертуарі ансамблів бандуристів. Мета роботи полягає у з’ясуванні жанрово- стильових пріоритетів у виборі пісень, особливостей їх аранжування та сценічної інтерпретації, а також ролі українського естрадного репертуару в процесах актуалізації бандурного мистецтва у сучасному музичному просторі України. Наукова новизна роботи полягає в осмисленні української естрадної пісні як складника сучасного репертуару ансамблів бандуристів у контексті актуального виконавського середовища. Уперше систематизовано жанрово-стильові напрями залучення класичної та сучасної популярної естради до ансамблевого бандурного виконавства, окреслено відмінності між академічно-концертною та шоу-орієнтованою моделями інтерпретації, виявлено специфіку аранжування (відтворення оркестрової фактури, розширення тембрової палітри, використання звукопідсилювальної техніки, фонограмного супроводу, колаборації із різними інструментами). Доведено, що стилістична гібридність та інтерпретаційна варіативність стають визначальними рисами виконання сучасної української естрадної пісні. Висновки. Українська естрадна пісня посідає вагоме місце в сучасному репертуарі ансамблів бандуристів і виступає ефективним засобом оновлення виконавської моделі. Класична естрадна пісня органічно інтегрується в академічну традицію завдяки мелодизму, опорі на народнопісенні інтонації та традиції солоспіву, тоді як сучасна популярна естрада демонструє нові принципи опрацювання та адаптації музичного матеріалу, активізацію сценічної виразності та розширення комунікативного потенціалу. Залучення естрадного репертуару сприяє подоланню стереотипів щодо бандури, формуванню нової слухацької аудиторії та інтеграції бандурного мистецтва у сучасний мистецький простір через формування нової моделі ансамблевого бандурного музикування, що поєднує академічну традицію і сучасну стильову гібридність