ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ АГРОПРОМИСЛОВИХ ЛАНЦЮГІВ

Анотація.Вступ.У сучасних умовах глобальної економічної нестабільності, та пов'язаних з її подоланням трансформації економічних систем у напрямку сталого розвитку, питання енергоефективності та раціонального використання ресурсів набувають стратегічного значення.Особливої актуальності ці питання набувають для енергоємних галузей, зокрема агропромислового комплексу, де частка енергетичних витрат у собівартості продукції може сягати 18-35%.Для нашої країни це питання набуло особливої гостроти в контексті повномасштабної війни та руйнування інфраструктури.Україна, маючи одну з найбільш енергоємних економік світу (показник енергоємності ВВП у 2-2,7 рази перевищує середньоєвропейський), володіє значним потенціалом енергозбереження, що оцінюється у 25-30% для харчової промисловості.У контексті євроінтеграції та впровадження вимог Європейського зеленого курсу, енергетичний менеджмент стає не лише інструментом оптимізації витрат, а й необхідною умовою забезпечення конкурентоспроможності та доступу до міжнародних ринків.Мета.Дослідження спрямоване на обґрунтування ролі енергетичного менеджменту як системного інструменту впровадження принципів зеленої економіки на підприємствах агропромислових ланцюгів, зазначення специфіки його впровадження у кондитерській промисловості та надання деяких практичних рекомендацій щодо підвищення енергетичної ефективності виробництва.Завдання: систематизувати підходи до питання енергетичного менеджменту, проаналізувати відповідне законодавство, обґрунтувати основу, розробити модель, визначити бар'єри на шляху впровадження системи енергетичного менеджменту та драйвери впровадження.Матеріали і методи.Дослідження базується на аналізі міжнародних стандартів енергетичного менеджменту (ISO 50001:2018), директив ЄС з енергоефективності (2012/27/EU, 2023/1791/EU), національного законодавства України у сфері енергоефективності, статистичних даних Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Євростату, Міжнародного енергетичного агентства (IEA), FAO (2024).Використано методи системного аналізу, компаративістики, економіко-статистичного аналізу та узагальнення практичного досвіду європейських підприємств харчової промисловості.Результати.У статті систематизовано концептуальні підходи до енергозбереження та енергоефективності, підходи до енергоменеджменту в контексті зеленої економіки та в умовах декарбонізації економіки, проведено аналіз еволюції законодавства України в сфері енергозбереження.Визначено концепцію енергетичного менеджменту як інституційну основу реалізації політики енергоефективності, що охоплює стратегічні, операційні, організаційно-культурні та технологічні аспекти управління енергоспоживанням підприємства.Проаналізовано п'ятиетапну модель впровадження систем енергетичного менеджменту, адаптовану до специфіки підприємств агропромислового комплексу.Визначено ключові бар'єри впровадження (технологічні, економічні, організаційні, регуляторні) та драйвери (регуляторний тиск ЄС, механізм