МОДЕРНІЗАЦІЯ БЮДЖЕТУВАННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА ВІДНОВЛЕННЯ

Анотація.Вступ.В умовах затяжної повномасштабної війни система державного управління України стикнулася з подвійним викликом: необхідністю максимальної централізації ресурсів для оборони та стратегічною потребою імплементації європейських стандартів управління публічними фінансами.Традиційні механізми бюджетування, сформовані в мирний час, демонструють неефективність в умовах екстремальної невизначеності, що призводить до деградації інституційної спроможності цивільних органів влади.Виникає критична потреба у пошуку нової парадигми бюджетного менеджменту, здатної синхронізувати воєнні пріоритети із завданнями повоєнної відбудови та вимогами прозорості з боку міжнародних донорів.Мета.Метою дослідження є обґрунтування концептуальних засад трансформації механізму бюджетування органів державної влади України в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення.Дослідження спрямоване на розробку адаптивної моделі управління, яка дозволить вирішити конфлікт між безпековою закритістю та підзвітністю перед суспільством і партнерами з ЄС.Матеріали і методи.Матеріалами дослідження є: 1) звітні дані Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби за 2020-2024 роки; 2) нормативно-правові акти та аналітичні звіти міжнародних організацій (зокрема SIGMA); 3) праці науковців щодо теорії бюджетування та адаптації фінансових систем до кризових умов.У процесі дослідження використано наступні методи: порівняльного аналізу (для зіставлення теоретичних концепцій бюджетування); статистичного аналізу (для оцінки динаміки та структури видатків державного бюджету, виявлення тенденцій «бюджетного стискання» цивільного сектору); структурно-функціонального аналізу (для оцінки інституційного розподілу фінансування між гілками влади); синтезу та логічного узагальнення (для формулювання пропозицій щодо гібридної моделі управління).Результати.У статті проаналізовано трансформацію бюджетних механізмів та виявлено, що попри номінальне зростання показників, реальне фінансування цивільного сектору скоротилося до критичного рівня (частка видатків впала до 8.3%), сформувавши модель «бюджету виживання».Встановлено, що понад 90% асигнувань спрямовується на захищені статті (оплата праці), що блокує інституційний розвиток.Виявлено тенденцію до надмірної централізації фінансових важелів у виконавчій владі.Обґрунтовано необхідність впровадження гібридної моделі, яка передбачає юридичне розмежування оборонних і цивільних видатків.Перспективи.У подальшому необхідно зосередитися на розробці механізмів відновлення середньострокового планування (MTEF) для проєктів відновлення та створенні єдиної цифрової екосистеми управління публічними інвестиціями.Це дозволить інтегрувати всі фінансові потоки (бюджетні та донорські) та забезпечити прозорість, необхідну для євроінтеграції.