ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО У СФЕРІ ІННОВАЦІЙНОГО БУДІВНИЦТВА: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ

Анотація.Вступ.Умови повоєнної відбудови характеризуються високою потребою у відновленні та модернізації інфраструктури за обмежених бюджетних можливостей і підвищених безпекових ризиків.За таких умов державно-приватне партнерство набуває особливої ваги як інструмент залучення приватного капіталу, управлінської експертизи та інноваційних будівельних рішень для забезпечення стійкого відновлення економіки.Мета.Метою статті є узагальнення міжнародного досвіду застосування державно-приватного партнерства у сфері інноваційного будівництва в умовах повоєнної відбудови та обґрунтування можливостей його адаптації в України.Матеріали і методи.Методологічну основу дослідження становить поєднання методів порівняльного та логікоструктурного аналізу, інституційного аналізу, узагальнення та наукової інтерпретації, що дозволило ідентифікувати ключові моделі державно-приватного партнерства в інноваційному будівництві, визначити їхні переваги й обмеження, а також оцінити потенціал адаптації міжнародного досвіду до національних умов України з урахуванням безпекових ризиків, обмежень бюджетних ресурсів і завдань сталого повоєнного відновлення.Результати.У статті систематизовано міжнародний досвід застосування державно-приватного партнерства у сфері інноваційного будівництва в умовах повоєнної та кризової реконструкції.Виявлено ключові інституційні та фінансові моделі ДПП, що забезпечують інтеграцію енергоефективних, модульних і цифрових технологій у відбудовчі проєкти.Обґрунтовано, що найбільш ефективними є моделі, орієнтовані на управління повним життєвим циклом інфраструктурних об'єктів і стимулювання інновацій через контрактні механізми.Висновки.Доведено, що ДПП у сфері інноваційного будівництва слід розглядати не лише як фінансовий інструмент, а як комплексний механізм інституційної та технологічної модернізації інфраструктури в умовах повоєнної відбудови.