NEET-МОЛОДЬ У ЦИФРОВУ ЕПОХУ: НОВІ МОЖЛИВОСТІ НА РИНКУ ПОСЛУГ В УМОВАХ ЕНТРОПІЇ

Анотація.Вступ.У статті здійснено комплексне дослідження феномена NEET-молоді в умовах цифрової трансформації економіки та зростання соціально-економічної ентропії глобального розвитку.NEET-молодь інтерпретовано як структурний наслідок турбулентного соціально-економічного середовища, у межах якого порушується безперервність переходу від освіти до зайнятості та знижується ефективність традиційних інституційних механізмів соціалізації.Метою дослідження є здійснення комплексного аналізу причин формування та зростання частки NEET-молоді, оцінювання впливу цифровізації на молодіжні трудові траєкторії та гендерні аспекти соціальної ексклюзії, а також обґрунтування ефективних освітніх і професійних практик інтеграції молоді у ринок праці.Методологія дослідження базується на систематизації категорій NEET, порівняльному аналізі міжнародних індексів (Youth Employment Index, Youth Progress Index, DESI, OECD Skills for Jobs Indicators, Future of Jobs/Skills Index), узагальненні українських та міжнародних практик цифрової інклюзії, а також застосуванні статистичного аналізу, порівняльного аналізу, структурно-логічного моделювання та системного підходу з метою ідентифікації структурних бар'єрів інтеграції NEET-молоді, зокрема серед жінок.Результати.У ході дослідження виявлено амбівалентний вплив цифровізації на молодіжні трудові траєкторії.Встановлено, що цифрова економіка розширює можливості зайнятості у сфері послуг, дистанційної роботи та онлайн-освіти, водночас посилюючи цифрову нерівність і ризики соціальної ексклюзії, що зумовлює формування явища «digital NEET».Узагальнено та порівняно освітні й професійні ініціативи України з практиками Франції, Естонії, Іспанії, Італії та Фінляндії, Швеції, Великої Британії, Італії спрямованими на зниження частки NEET-молоді, розвиток цифрових навичок, систем безперервного навчання та інституційної підтримки переходу молоді до зайнятості.Перспективи дослідження.Обґрунтовано, що отримані результати формують теоретико-методологічне підґрунтя для розроблення політик цифрової інклюзії, підвищення рівня молодіжної зайнятості та адаптації національних ринків праці до умов ентропійного розвитку.Подальші дослідження доцільно зосередити на оцінюванні ефективності механізмів безперервного навчання та цифрової підтримки різних груп молоді, зокрема жінок, з метою забезпечення їх стійкої інтеграції у ринок праці.