ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ НСРД ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ПРИЙНЯТТЯ ПРОПОЗИЦІЇ, ОБІЦЯНКИ АБО ОДЕРЖАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ СПІВРОБІТНИКАМИ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Анотація.Вступ.У статті досліджуються корупційні правопорушення у митній службі України характеризуються ви соким рівнем латентності, організованості та професійної конспірації, що істотно ускладнює їх виявлення і докумен тування.За таких умов особливого значення набуває застосування негласних слідчих (розшукових) дій як ключового інструменту отримання доказової інформації у кримінальних провадженнях щодо прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди посадовими особами митних органів.Мета.Метою статті є визначення правових, організаційних і тактичних особливостей проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із прийняттям пропозиції, обі цянки або одержанням неправомірної вигоди співробітниками митної служби України, а також обґрунтування напрямів удосконалення практики їх застосування.Матеріали і методи.Матеріалами дослідження слугували норми Кримінального процесуального кодексу України, зако нодавства у сфері оперативно розшукової діяльності, відомчі нормативно правові акти, наукові праці вітчизняних і зарубіж них учених, а також узагальнені матеріали практики діяльності слідчих та оперативних підрозділів правоохоронних органів.Методологічну основу дослідження становлять: діалектичний метод наукового пізнання, формально юридичний, системно структурний, логіко нормативний, порівняльно правовий методи, а також методи аналізу, синтезу, узагаль нення та моделювання, що дало змогу комплексно дослідити правову природу, процесуальні умови та тактичні аспекти проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях зазначеної категорії.Результати.У результаті дослідження проаналізовано особливості застосування таких негласних слідчих (розшуко вих) дій, як аудіо та відеоконтроль особи і місця, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та елек тронних інформаційних систем, спостереження за особою, річчю або місцем, контроль за вчиненням злочину, виконання спеціального завдання щодо викриття діяльності організованої групи, а також негласне отримання зразків для порів няльного дослідження.Визначено основні ризики, що впливають на допустимість і належність доказів, зокрема недо тримання принципів законності та пропорційності втручання, загрозу провокації злочину й несвоєчасну процесуальну реалізацію результатів НСРД.Обґрунтовано необхідність тісної та системної взаємодії слідчих і оперативних підрозділів під процесуальним керівництвом прокурора.