ВЕБСАЙТ ЯК СКЛАДНИЙ ОБ’ЄКТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ

Анотація.Вступ.Стаття присвячена аналізу сучасного стану законодавства у сфері правового регулювання і за хисту прав щодо функціонування вебсайту, а також формулюванню пропозицій з метою удосконалення нормативно правового забезпечення інтелектуальних прав на цей об'єкт.Актуальність дослідження позначена тим, що вебсайт є не лише засобом комунікації, а й інструментом для ведення бізнесу, надання послуг, поширення інформації та здійснення підприємницької діяльності.Разом з тим, українська практика свідчить про існування низки проблем, що пов'язані з захистом прав інтелектуальної власності.Мета.Метою цієї статті є наукове обґрунтування проблеми правового регулювання вебсайту як об'єкта інтелектуаль ної власності та розробка практично орієнтованих рекомендацій щодо вдосконалення механізмів захисту прав.Матеріали і методи.Матеріалами дослідження є: 1) нормативно правове забезпечення щодо регулювання вебсай ту як складного об'єкту інтелектуальної власності; 2) праці вітчизняних та зарубіжних авторів, що проводять наукові дослі дження у сфері правового регулювання та захисту прав на вебсайт.У процесі здійснення дослідження використано наступні наукові методи: діалектичний, формально юридичний, системно структурний, логіко юридичний, метод аналізу і синтезу.Результати.Зазначено, що правовий захист вебсайту здійснюється з позиції не як єдиного об'єкту захисту, а через багаторівневий захист його елементів, що тим самим створює певну складність у правовому регулюванні.З'ясовано, що вебсайт представляє собою складний інтелектуальний продукт, що включає у себе кілька правових секторів: автор ське право, суміжні права, програмні права, права на доменні імена та інші елементи.Аналіз правових норм і науко вих досліджень показав, що у даний час питання охорони залишається у межах загальних норм авторського права.Проведений аналіз судової практики свідчить про реагування з боку українського судочинства на випадки порушення авторських прав у цифровій сфері, коли суди частіше розглядають прямі позови до вебсайтів, платформ або конкретних осіб, користувачів -особливо у цивільних процесах.Автором наголошено, що права на вебсайт як цифровий об'єкт мо жуть вимагати проведення переосмислення його сприйняття не лише крізь призму твору, а й як «цифрове майно», при цьому розглядати його як сукупний об'єкт права інтелектуальної власності.У цьому контексті звернено увагу, що наяв ність права виключення дозволяє запроваджувати захист сайту як об'єкту інтелектуальної власності, завдяки наявності у власника юридичної і технічної влади на заборону доступу іншим чи використання вебсайту.Перспективи.У висновках до даної статті обґрунтовано комплексність досліджуваного об'єкта, позначені прогалини законодавства у цій сфері, наголошено на необхідності проведення подальших досліджень у цій сфері, а також рефор мування українського законодавства щодо визначення вебсайту як складного об'