ПРАВОВІ КОЛІЗІЇ В СИСТЕМІ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ ТА ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Вступ. Правові колізії належать дефектів правового регулювання, що виникають унаслідок ускладнення нормативної системи, багаторівневості джерел права та високої динаміки правотворчих процесів, особливо в умовах воєнного стану. Колізійність законодавства послаблює стабільність правового порядку, знижує рівень правової визначеності, ускладнює реалізацію суб’єктивних прав і створює передумови для неоднакового правозастосування. Мета. Теоретико-практичне осмислення правових колізій як системного явища у праві, уточнення їх доктринальної природи й класифікаційних критеріїв, виявлення особливостей колізій у законодавстві України в умовах воєнного стану та зіставлення національного підходу з європейськими стандартами правової визначеності й верховенства права. Матеріали і методи. Джерельну основу становлять акти національного законодавства України воєнного періоду, міжнародно-правові документи Ради Європи та Європейського Союзу, практика ЄСПЛ, висновки Венеційської комісії, а також праці українських науковців (О. В. Петришина, М. В. Цвіка, С. П. Погребняка, І. І. Онищука та ін.). Застосовано діалектичний, формально-юридичний, порівняльно-правовий, системно-структурний методи, а також метод доктринального аналізу й правової інтерпретації. Результати. Уточнено зміст правових колізій як суперечностей між юридичними нормами, що одночасно претендують на регулювання одних і тих самих суспільних відносин і не можуть реалізовуватися паралельно без порушення принципів правової визначеності та узгодженості. Відмежовано правові колізії від прогалин і уявних суперечностей, охарактеризовано критерії їх класифікації (ієрархічний, темпоральний, галузевий, предметний, співвідношення національних і міжнародних норм). Виявлено системні вертикальні, горизонтальні, темпоральні та міжгалузеві колізії у воєнному законодавстві України, пов’язані з високою інтенсивністю правотворчості, широким застосуванням підзаконного регулювання й недостатньою координацією нормативних приписів. Зіставлення з європейськими підходами продемонструвало потребу посилення інституційних і процедурних гарантій якості закону, розвитку механізмів парламентського контролю, судового нагляду та моніторингу колізій. Перспективи. Подальших наукових розвідок потребують питання методології виявлення й оцінювання правових колізій, розроблення індикаторів колізійності нормативного масиву, алгоритмів превентивної правової експертизи в умовах надзвичайних правових режимів, а також інструментів цифрової підтримки систематизації та моніторингу законодавства.