ПУБЛІЧНО ПРАВОВА ОХОРОНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ — ПРАВОВІ ВИКЛИКИ ТА МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ

Вступ. Запровадження воєнного стану в Україні спричинило суттєві зміни у правовому регулюванні громадських відносин, у тому числі у сфері охорони інтелектуальної власності. В умовах збройної агресії особливого значення набуває застосування публічно-правових механізмів захисту прав інтелектуальної власності, призваних забезпечити баланс між інтересами держави, суспільства та правовласників з урахуванням вимог національної безпеки та оборони. Мета. Метою статті є комплексне дослідження правових викликів публічно-правової охорони інтелектуальної власності в умовах воєнного стану, а також основних механізмів адаптації національного законодавства та практики його застосування до функціонування держави в умовах надзвичайного правового режиму. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: нормативно-правове забезпечення охорони інтелектуальної власності в Україні, зокрема закони, підзаконні акти, акти воєнного законодавства та міжнародно-правові документи; наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів, що досліджують проблеми публічно-правової охорони інтелектуальної власності, державного регулювання та адаптації правозастосовної практики в умовах надзвичайних правових режимів. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання, зокрема формально-юридичний, системно-структурний, порівняльно-правовий та метод правового моделювання. Формальноюридичний метод застосовано під час аналізу норм національного законодавства України у сфері інтелектуальної власності та актів, що регулюють правовий режим воєнного стану з метою з’ясування їх змісту, юридичної природи та особливостей правового регулювання публічно-правової охорони інтелектуальної власності в умовах збройної агресії. Системно-структурний метод використано для дослідження публічно-правового механізму охорони інтелектуальної власності як цілісної системи. Порівняльно-правовий метод застосовано з метою зіставлення національного законодавства України у сфері охорони інтелектуальної власності з положеннями міжнародних та європейських правових актів. Результати. У науковій статті доведено, що воєнний стан істотно впливає на обсяг і способи реалізації прав інтелектуальної власності, зумовлюючи тимчасові обмеження, посилення ролі державного регулювання та пріоритет публічних інтересів. Визначено основні напрями адаптації публічно-правових механізмів охорони інтелектуальної власності, зокрема спрощення процедур, модифікацію строків правової охорони та трансформацію підходів до правозастосування. Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розробку комплексної моделі публічно-правової охорони інтелектуальної власності на період післявоєнного відновлення України, що включатиме інтеграцію міжнародних стандартів та передового досвіду інших держав. Особлива увага повинна приділятися удосконаленню законодавства та правозастосовної практики з урахуванням нових об’єктів інтелектуальної власності, діджиталізації процесів, посилення превентивних та координаційних механізмів, а також розвитку правової культури та підвищення ефективності взаємодії між державними органами, бізнесом та науково-освітнім середовищем.