СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАХИСТУ ЖЕРТВ ЗБРОЙНОГО ОНФЛІКТУ В УКРАЇНІ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ ВИМІР

Вступ. Збройна агресія Російської Федерації проти України зумовила формування значного масиву нормативно-правових актів, спрямованих на захист осіб, які зазнали шкоди внаслідок збройного конфлікту. Водночас розвиток такого законодавства відбувався фрагментарно, без єдиної концептуальної основи, що призвело до розпорошення правового регулювання, множинності статусних режимів, дублювання повноважень органів публічної влади та неузгодженості адміністративних процедур. За цих умов проблема систематизації законодавства набуває ключового значення для забезпечення ефективного адміністративно-правового захисту жертв збройного конфлікту. Мета. Метою статті є дослідження стану та виявлення проблем систематизації законодавства у сфері захисту жертв збройного конфлікту в Україні, а також обґрунтування ролі систематизації у підвищенні ефективності адміністративноправового регулювання у зазначеній сфері. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є норми Конституції України, закони та підзаконні нормативноправові акти, що регулюють окремі аспекти захисту жертв збройного конфлікту, а також наукові праці вітчизняних учених з адміністративного права і процесу. Методологічну основу становлять формально-юридичний, системно-структурний, порівняльно-правовий та логіко-юридичний методи. Результати. У статті виявлено прояви вертикальної, горизонтальної, процедурної, статусної та реєстрової несистемності законодавства, що ускладнюють реалізацію конституційних гарантій постраждалих осіб. Обґрунтовано, що відсутність базового закону про жертв збройного конфлікту, множинність спеціальних статусів і автономних реєстрів, а також неуніфіковані адміністративні процедури призводять до багаторазового підтвердження одних і тих самих юридично значущих фактів та формування фактичної адміністративної нерівності. Перспективи. Перспективним напрямом є формування єдиної моделі систематизації законодавства у сфері захисту жертв збройного конфлікту, що поєднує кодифікацію, уніфікацію та консолідацію нормативних актів, а також запровадження принципу взаємного визнання юридично значущих фактів і створення інтегрованого реєстру жертв збройного конфлікту.