ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ФІНАНСОВИХ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У ЗАЛІЗНИЧНІЙ ГАЛУЗІ

Анотація.У статті досліджено оцінювання результативності фінансових механізмів державного управління у залізничній галузі як науково-методичну основу переходу від контролю витрат до управління розвитком за досягнутими результатами.Обґрунтовано, що поширені фінансово-облікові підходи зосереджуються переважно на дотриманні бюджетної дисципліни, виконанні кошторисів та освоєнні фінансових ресурсів, однак не дають можливості встановити причиннонаслідковий зв'язок між фінансуванням і фактичними змінами у стані інфраструктури, якості перевезень, безпеці, доступності транспортних послуг та соціально-економічних наслідках для територій.Доведено, що для залізничного транспорту, який поєднує економічні та суспільно значущі функції, оцінювання результативності має враховувати не лише внутрішні фінансові показники діяльності підприємств, але й результати реалізації державної транспортної політики та суспільні ефекти фінансування.Запропоновано підхід до оцінювання результативності фінансових механізмів, який ґрунтується на послідовності «цілі розвитку, завдання і заходи, ресурси, безпосередні результати, кінцеві результати, довгострокові наслідки» та забезпечує узгодженість фінансових рішень із цілями розвитку галузі.Уточнено вимоги до показників результативності, що передбачають їх відповідність цілям, вимірюваність, порівнюваність у часі, наявність визначених джерел даних і відповідальних виконавців, а також можливість використання результатів оцінювання для коригування фінансових рішень.Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування запропонованого підходу під час формування державних програм розвитку залізничного транспорту, обґрунтування обсягів і напрямів фінансування, встановлення цільових значень показників та підвищення підзвітності суб'єктів державного управління за досягнення результатів.Вступ.Системний розвиток залізничної галузі потребує результативного фінансового забезпечення, проте фрагментарність фінансування та слабка прив'язка ресурсів до цілей розвитку знижують керованість модернізаційних процесів і ускладнюють оцінювання суспільної віддачі від державних фінансових рішень.Мета.