СТРАТЕГІЧНІ ЗАСАДИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА ПОТРЕБИ ПОСИЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ МІЛІТАРНОГО ВПЛИВУ

Вступ. Повномасштабна збройна агресія проти України радикально змінила та суттєво ускладнила умови функціонування та розвитку системи публічного управління в Україні та потребує змін пріоритетів її функціонування та розвитку, адаптованості до умов тривалого мілітарного впливу при одночасному посиленні євроінтеграційної спрямованості розвитку України. Це актуалізує необхідність її модернізації з урахуванням викликів мілітарного характеру. Однак в сучасних умовах модернізація системи публічного управління виходить за межі традиційних адміністративних реформ, і стає ключовим механізмом забезпечення економічної стійкості держави. Особливої значущості набуває спроможність інститутів публічної влади забезпечувати економічну безпеку держави, стійкість соціально-економічних процесів та ефективну реалізацію державної політики. Успішна модернізація системи публічного управління в умовах тривалого воєнного впливу потребує перегляду стратегічних засад публічного управління, адаптації управлінських механізмів до кризових умов і посилення координації між органами влади різних рівнів. Мета. Метою дослідження є визначення та обґрунтування стратегічних засад модернізації сфери публічного управління на потреби посилення економічної безпеки держави в умовах мілітарного впливу Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) нормативно-правові акти України у сфері публічного управління та забезпечення економічної безпеки; 2) наукові публікації вітчизняних і зарубіжних дослідників з проблематики державного управління в умовах криз і воєнних загроз; 3) аналітичні матеріали Єврокомісії про Україну (Ukraine 2025 Report) та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) про публічне адміністрування в Україні. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема аналіз і синтез, методи порівняння, узагальнення й логіко-структурного моделювання, системний та структурно-функціональний підходи. Результати. У статті обґрунтовано необхідність переходу від фрагментарних та ситуативних управлінських рішень до системної модернізації публічного управління на основі стратегічного підходу, орієнтованого на підвищення інституційної спроможності, адаптивності та стійкості управлінських процесів. Визначено концептуальні засади формування стратегічної рамки модернізації публічного управління, яка поєднує безпековий, економічний та управлінський виміри та враховує умови тривалого мілітарного впливу й перспективи повоєнного відновлення. Обґрунтовано пріоритетні напрями модернізації публічного управління, зокрема розвиток кадрового потенціалу, удосконалення нормативно-правового та інституційного забезпечення, розширення використання цифрових технологій у процесах прийняття управлінських рішень і підвищення рівня прозорості діяльності органів влади. Показано, що визначені стратегічні засади формують концептуальну основу модернізації публічного управління як інструменту забезпечення економічної безпеки у воєнний та післявоєнний періоди, а їх практична реалізація сприятиме підвищенню інституційної спроможності системи публічного управління, зростанню ефективності координації, розвитку сучасного кадрового потенціалу, впровадженню цифрових технологій в систему публічного адміністрування та зміцненню довіри громадян до органів публічної влади. Перспективи. Перспективи подальших наукових досліджень полягають у розширенні та поглибленні аналізу інструментів системи публічного управління в умовах воєнного стану, формуванні та впровадженні практичних механізмів з метою розробки та удосконалення процесів комплексної модернізації системи публічного управлянні забезпеченням економічної безпеки держави з урахуванням вимог євроінтеграції та повоєнного відновлення.