ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТ УКРАЇНИ

Вступ. Стаття присвячена актуальній проблемі оцінювання ефективності управлінських механізмів забезпечення сталого розвитку міст України в умовах децентралізації та євроінтеграційних процесів. У контексті реформи місцевого самоврядування та передачі значних повноважень і ресурсів на місцевий рівень зростає потреба у науково обґрунтованому інструментарії для вимірювання результативності діяльності органів публічної влади у забезпеченні збалансованого соціально-економічного та екологічного розвитку територій. Мета. Метою дослідження є розробка багатофакторної економіко-математичної моделі інтегральної оцінки ефективності управлінських механізмів сталого розвитку міст на основі системи індикаторів економічної, екологічної, соціальної та інституційно-управлінської сталості, а також формування методичних рекомендацій щодо її практичного застосування органами місцевого самоврядування для обґрунтування управлінських рішень та моніторингу результативності політики сталого розвитку. Матеріали і методи. У дослідженні використано методи системного аналізу, багатокритеріального оцінювання, метод аналізу ієрархій для визначення вагових коефіцієнтів, методи нормалізації показників, кореляційно-регресійний аналіз. Інформаційною базою слугували дані Державної служби статистики України, фінансова звітність органів місцевого самоврядування, стратегічні документи розвитку міст України за період 2020–2024 років. Результати. Розроблено авторську економіко-математичну модель розрахунку інтегрального індексу ефективності управління сталим розвитком міста (ІЕСРМ), що включає чотири блоки показників з визначеними ваговими коефіцієнтами: економічний (0,30), екологічний (0,25), соціальний (0,25) та інституційно-управлінський (0,20). Запропоновано методику нормалізації показників на основі мінімаксного підходу та визначення вагових коефіцієнтів з використанням методу аналізу ієрархій. Здійснено апробацію моделі на прикладі п’яти міст України різного розміру (Дніпро, Львів, Вінниця, Житомир, Ужгород), що дозволило підтвердити її валідність і практичну застосовність. Встановлено сильний кореляційний зв’язок (r=0,82) між інтегральним індексом та показниками якості життя населення. Розроблено матрицю управлінських рішень для міст з різними рівнями ефективності (високий — ІЕСРМ>0,7; середній — 0,4