Біорізноманіття ґедзів Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща»

Ґедзі (Tabanidae) це компонент гнусу – комплексу кровосисних двокрилих комах. Їхня роль у природі багатогранна, оскільки личинки й дорослі комахи є важливою складовою харчових ланцюгів. Крім того вони є докучливими кровососами, механічними переносниками туляремії, сибірської виразки, філяріозів, зокрема дирофіляриозу, завдають значних економічних збитків пов’язаних зі зниженням продуктивності сільськогосподарських тварин. Дослідження проводили 2024–2025 рр. в різних біотопах Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» за стандартними методиками. На території дослідження зареєстровано 32 представників родини Tabanidae, серед яких переважали Tabanus sudeticus, Hybomitra bimaculata, Haematopota italica та Tabanus bovinus. Найбільша кількість, 13 видів, зареєстрована на відкритих зволожених луках і у заплавах річок. У соснових лісах та на галявинах соснового лісу відзначено 7 видів. У листяних лісах зареєстровано 5 видів. У різних типах лісів нападали 4 види. До видів, що активні у всіх досліджених біотопах, також належать 3 види. Потрібно відзначити доволі високу приуроченість окремих видів до певних біотопів, зокрема, 15 видів (46,88 % від усіх зареєстрованих), траплялись лише у одному біотопі. Тривалість добової активності ґедзів становить приблизно 13 годин з 8.00 до 21.00 год. Сезонна активність ґедзів триває з червня до кінця вересня з максимумом з середини червня до середини липня. Серед зареєстрованих представників переважають види активні влітку та впродовж усього сезону (71,88 %): T. tergestinus, T. maculicornis, T. miki, T. autumnalis, T. bromius, T. bovinus, T. sudeticus, Hyb. distinguenda, Hyb. bimaculate, Hyb. muehlfeldi, Hyb. schineri, H. italica, H. subcylindrica, Ch. sepulcralis, Ch. divaricatus, Ch. concavus, Ch. caecutipes, Ch. flavipes, Ch. parallelogrammus, Ch. relictus, Ch. pictus, A fulvus, P. pyritosа. За типом живлення серед імаго переважають кровососи (96,88 %), а серед личинок – хижаки (75,00 %). Більшість самок відкладають яйця на листя гідрофітів (71,88 %). Типовими місцями мешкання личинок є узбережжя водойм та вологі лучні ґрунти (71,88 %).