HUMAN RIGHTS IN FRANCE AND UKRAINE: COMPARATIVE ANALYSIS AND CONTEMPORARY CHALLENGES

Права людини є фундаментальною цінністю демократичного суспільства та основою правової держави.Вони визначають не лише статус особи у державі, а й рівень її демократичного розвитку.Актуальність порівняльного аналізу Франції та України зумовлена необхідністю адаптації українського законодавства до європейських стандартів, а також прагненням поглибити інтеграцію України у правовий простір Європейського Союзу.Забезпечення законності, правопорядку та охорона прав, свобод і законних інтересів громадян є ключовою функцією держави, реалізація якої значною мірою залежить від неухильного дотримання та виконання міжнародних договорів і національного законодавства посадовими особами її державних та правоохоронних органів.Основним критерієм оцінки ефективності діяльності цих органів як в Україні, так і у Франції, є ступінь захисту прав і законних інтересів громадян та реалізація широкого спектру прав і свобод, передбачених національними Конституціями та міжнародними стандартами.Діяльність державних й правоохоронних органів як в Україні, так і у Франції, регламентується міжнародними стандартами, насамперед Європейською конвенцією про захист прав та основних свобод людини 1950 року.Ця Конвенція визначає стандарти виконання повноважень, засновані на принципах захисту й поваги прав людини, демократії та законності.Це особливо важливо, оскільки правовий статус цих органів передбачає наявність повноважень, при виконанні яких ними можуть бути обмежені права людини та її законні інтереси.Питання чіткості законодавчого визначення меж допустимого втручання в права людини стало особливо актуальним під час пандемії COVID-19, коли уповноважені органи як в Україні, так і у Франції, були залучені до забезпечення карантинних та обмежувальних заходів.Наприклад, у багатьох європейських правових системах, включно з французькою та українською, виникла проблема розмитості підстав для обмеження свободи пересування, мирних зібрань та приватності громадян.