Методика визначення доцільності проведення угрупованням військ наступальної операції (бойових дій)

Аналіз досвіду Війни за Незалежність України показав, що починаючи з 2023 року протиборчі сторони перейшли до ведення позиційної оборони. І однією з основних форм маневру в наступі став фронтальний прорив оборонних позицій противника. При цьому сторона, яка наступає має повільне (повзуче) просування, а відсутність швидкого прориву веде до значних (непропорційних) втрат (на одну результативну атаку припадає в середньому вісім без результативних). В цих умовах російська федерація щороку нарощує чисельність збройних сил, що дозволяє їй постійно вести наступальні операції (бойові дії), навіть до закінчення останнього солдата, а Збройні сил України не мають на це ні ресурсів, ні жодного морального права. Для нівелювання обмеження у силах і засобах під час ведення наступальних операцій (бойових дій) Збройних сил України пропонується використовувати підземні комунікації (тунелі) для проникнення через лінію бойового зіткнення. Наведена методика по визначенню доцільності проведення угрупованням військ наступальної операції (бойових дій), на відміну від існуючих за рахунок врахування такої форми наступального маневру, як підземне проникнення (інфільтрація), дала змогу в умовах обмеженої кількості сил і засобів (при початковому співвідношенні 1:1) знайти доцільний варіант способу ведення наступальної операції (бойових дій).