Дослідження впливу технологічних умов в’язання на характеристики структури еластичних полотен для компресійних чохлів

Мета. Дослідження лінійних розмірів та параметрів структури (щільності в’язання, товщини, поверхневої густини, петельного кроку та висоти петельного ряду) еластичних трикотажних полотен, які використовують при виготовленні компресійних виробів, та встановлення впливу рапорту переплетення та технологічних параметрів в’язання (натягу футерної нитки та глибини кулірування грунтової нитки) на досліджувані показники.Методи. При підготовці зразків до досліджень та визначенні параметрів структури, лінійних розмірів трикотажу використовували експериментальні стандартні методи.Результати. Встановлено, що зміна рапорту прокладання футерної (еластомерної) нитки має визначальний вплив на лінійні розміри трикотажу та характеристики структури (щільність, товщину, поверхневу густину). При прокладанні футерної нитки у вигляді накидів через дві голки, полотно є щільнішим на 8-10 %, вужчим на 5-9 % та коротшим на 3-9 %, товщим на 10-20 % та важчим на 6-16 % за трикотаж, в якому футерну нитку прокладали у вигляді накидів через голку. Збільшення швидкості подачі футерної нитки призводить до зменшення кількості петельних стовпчиків у 100 мм, а отже є визначальним параметром ширини отриманого трикотажу. Регулювання на машині щільності переплетення грунту впливає на показник кількості петельних рядів у 100 мм та товщину: збільшення значення вхідного фактора в межах експерименту призводить до зростання на 20-25% кількості петельних рядів у 100 мм та зменшення на 22-30% товщини трикотажу. Новизна роботи. Визначено фактори, що впливають на структуру та лінійні розміри еластичних матеріалів, та встановлено рівні вхідних параметрів в’язання, що дозволяють варіювати властивостями еластичного трикотажу для проектування удосконалених компресійних виробів. Практична значимість. Отримані результати є підгрунтям для удосконалення процесу виготовлення компресійних виробів для пацієнтів після ампутації кінцівки, що забезпечить необхідний фізіотерапевтичний ефект, враховуючи фактори пов’язані з рівнем ампутації та формою культі.