ЕКОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: РОЛЬ НІШЕВИХ МЕДІА У ФОРМУВАННІ ПОРЯДКУ ДЕННОГО

У статті проаналізовано особливості формування екологічного дискурсу в українському медіапросторі в умовах повномасштабної війни. Дослідження зосереджене на діяльності вузькопрофільних медіа, які спеціалізуються на екологічній проблематиці, сталому розвитку та кліматичній політиці, а також на їхній ролі у становленні журналістики рішень. Метою статті є виявлення домінантних наративів, що використовуються під час висвітлення екологічних наслідків війни, та аналіз специфіки подання найбільших екологічних втрат з початку повномасштабного вторгнення. Методологічну основу дослідження становлять дискурс-аналіз, контент-аналіз і кейс-аналіз, що дозволяє простежити тематичні, жанрові та ціннісні особливості екологічних матеріалів. У результаті дослідження встановлено, що вузькопрофільні медіа формують комплексний екологічний дискурс, у якому поєднуються наративи екологічної загрози, відповідальності агресора, довгострокових екосистемних втрат і необхідності системного підходу до відновлення довкілля. Водночас простежується тенденція до використання елементів журналістики рішень, зокрема акцентування на можливих шляхах подолання екологічних наслідків війни, експертних оцінках та міжнародному досвіді. Ключові слова: екологічний дискурс, екосистемні втрати від війни в Україні, вузькопрофільні медіа, журналістика рішень, екологічна журналістика.