ЕВОЛЮЦІЯ МЕДІАТРЕНДІВ (2015–2025 рр.): ЧИ ЗДАТНІ КЛАСИЧНІ ТЕОРІЇ ПОЯСНИТИ СУЧАСНІ НОВІ МЕДІА?

У статті досліджується динамічна еволюція світових медіатрендів у період 2015–2025 років. Автор аналізує якісні зміни в інформаційному просторі, спричинені стрімким розвитком технологій та зміною парадигми споживання контенту. Розглядається трансформація від явища «постправди» до сучасних викликів, як-от «фейковий армагедон», зумовлений поширенням ШІ-інструментів та технологій діпфейку. Особлива увага приділяється кризі класичних комунікаційних моделей. Доведено, що традиційна теорія «воротарів» (Gatekeeping) трансформується: роль редакторів як фільтрів інформації перебирають на себе алгоритми соціальних платформ, які створюють персоналізовані «інформаційні бульбашки». Це призводить до сегментації суспільства на ідеологічні групи, які практично не взаємодіють між собою, що ілюструється прикладами суспільно-політичних розколів. Автор досліджує феномен «емократизації» – зміщення акцентів з раціонального аналізу фактів на емоційне маніпулювання. Водночас аналізуються нові формати залучення аудиторії: журналістика занурення через VR-технології та новинні ігри, котрі змінюють рівень емпатії споживача. Як конструктивну альтернативу деструктивним медіапроцесам (наприклад, фейкам), у статті виокремлено розвиток пояснювальної журналістики та журналістики даних. Ці напрями розглядаються як інструменти відновлення суспільної довіри через контекстуалізацію та верифікацію масивів інформації. Запропоновано висновок, що попри технологічну складність сучасних медіа, ключовим викликом залишається збереження здатності до критичного аналізу в умовах алгоритмічного контролю та тотальної персоналізації порядку денного. Ключові слова: медіатренди, нові медіа, алгоритмічний контроль, емократизація, імерсивна журналістика, журналістика даних.