ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА

Мета. Метою статті є обґрунтування організаційно-методичних засад формування механізму обліку та аудиту в системі управління сталим розвитком підприємства з урахуванням сучасних регуляторних вимог, стандартів звітності зі сталого розвитку та потреб управлінського прийняття рішень. Методика. Теоретичною та методологічною основою дослідження є концепції сталого розвитку, системнопроцесний і ризик-орієнтований підходи, положення теорії обліку, аудиту та корпоративного управління. У процесі дослідження застосовано методи аналізу та синтезу – для узагальнення наукових підходів до формування механізму обліку й аудиту сталого розвитку; індукції та дедукції – для формування висновків щодо взаємозв’язку облікових, контрольних та аудиторських процедур; порівняльного аналізу – для зіставлення міжнародних стандартів і практик ESG-звітності; наукової абстракції – для побудови концептуальної моделі механізму; графічний метод – для візуалізації інформаційнопроцесної схеми функціонування механізму в системі управління сталим розвитком підприємства. Результати. У статті обґрунтовано цілісний механізм обліку та аудиту в системі управління сталим розвитком підприємства, що інтегрує фінансові та нефінансові дані в єдиний інформаційний контур AIS/ERP/BI. Запропоновано інформаційно-процесну схему механізму, яка забезпечує простежуваність ESG-даних, їх контроль та аудиторське підтвердження відповідно до вимог CSRD, ESRS, ISAE 3000 та ISSA 5000. Розроблено структуризацію механізму за нормативно-методичним, організаційним, інформаційно-технологічним, контрольним, аудиторським та аналітичним контурами. Запропоновано індекс організаційно-методичної зрілості ESG-даних, що дозволяє оцінювати готовність підприємства до підготовки та підтвердження звітності зі сталого розвитку і визначати «вузькі місця» механізму. Наукова новизна. Наукова новизна полягає в удосконаленні підходу до формування механізму обліку та аудиту сталого розвитку шляхом інтеграції облікових, контрольних і аудиторських процедур у єдиний контур управління ESGданими. Вперше запропоновано індекс організаційно-методичної зрілості механізму обліку та аудиту сталого розвитку, побудований за принципом «вузького місця», що дозволяє об’єктивно оцінювати рівень готовності підприємства до підтвердження нефінансової звітності. Практична значимість. Практична значимість результатів полягає у можливості їх використання при розробці облікової політики підприємства щодо ESG, регламентів внутрішнього контролю, програм внутрішнього та зовнішнього аудиту, а також у процесі підготовки інтегрованої фінансової та нефінансової звітності відповідно до вимог європейських стандартів.