Особливості клінічних проявів загострень бронхіальної астми у дітей в умовах воєнного стану

Read full text Summarise with VIRAT
Authors: V. O. Stryzh, T. O. Tverdokhlib, S. М. Rudenko
Cited by: 0
References: 8

Summary

No summary yet. VIRAT can read this paper and write a plain-language summary of its aim, methods, key findings and limitations.

Summarise with VIRAT Free to try with your Science Catalogs account.

Abstract

Резюме. Поширеність бронхіальної астми (БА) серед дитячого населення за останні чотири десятиліття майже подвоїлася і в більшості країн світу становить приблизно 10–15 %. В Україні з 2022 року, після запровадження воєнного стану, порівняно з довоєнним періодом, спостерігається погіршення перебігу БА у дітей, що характеризується підвищенням на 13,0 % частоти тяжких форм та зростанням частки змішаних фенотипів захворювання. Загострення БА це гострий або підгострий епізод прогресуючого посилення симптомів (задишки, кашлю, свистячого дихання або скутості в грудях) і зниження функції легень, що вимагає невідкладної корекції терапії через загрозливі ризики для здоров’я та життя. Мета роботи – визначити характер змін у перебігу загострень бронхіальної астми у дітей шляхом комплексної оцінки клінічних проявів, їх частоти та тяжкості в умовах воєнного стану, порівняно з довоєнним періодом. Матеріали та методи. Обстежено 31 дитину віком 6–18 років, що лікувалися в клініці із загостренням БА протягом 2025 року (група І) та проаналізовано 26 історій хвороб відповідних дітей за довоєнний період (група ІІ). Клінічні критерії та тяжкість загострень БА складалися з даних об’єктивного обстеження, респіраторних і загальних симптомів, які оцінювали згідно з наказом МОЗ України № 2856 (2021 р.) та рекомендаціями GINA 2025. Результати. У період воєнного стану частота легких загострень БА зменшилася вдвічі, тоді як частка середньотяжких та тяжких загострень зросла у 1,6 рази порівняно з довоєнним періодом. Частота легких загострень склала 38,7 % та 61,5 % відповідно. Серед дітей із загостренням БА встановлено триразове зменшення кількості пацієнтів, що вважали своє самопочуття задовільним – 19,4 % проти 57,7 % у довоєнні роки. Це супроводжувалося більшою кількістю скарг респіраторного характеру (відчуття нестачі повітря, задишка, дискомфорт за грудиною тощо), у 2,2 рази більш швидким зниженням фізичної активності та меншою ефективністю бронхолітичної терапії серед хворих, які проживали в умовах воєнного стану. Отримані дані свідчать про зниження рівня контролю БА у дітей протягом воєнного періоду. Висновки. Протягом воєнного стану в Україні, порівняно з довоєнним періодом, встановлено негативні зміни в перебігу бронхіальної астми у дітей – на 35,4 % зросла частота госпіталізацій з приводу загострень захворювання та на 22,8 % почастішали випадки їх тяжкого перебігу. Імовірно ключову роль в якості тригерів загострень бронхіальної астми у дітей відіграють такі фактори війни, як хронічний психоемоційний стрес і несприятливі умови життя, що призводить до зниження контролю над захворюванням. Отримані результати обґрунтовують необхідність перегляду практичних алгоритмів ведення хворих із бронхіальною астмою та доцільність їх адаптації до нових, кризових умов воєнного часу.

Fields of Study & Subjects

Asthma and respiratory diseases Occupational exposure and asthma Chronic Obstructive Pulmonary Disease (COPD) Research

Publication details

Journal / source
Asthma and allergy
Volume
25
Issue
1
Pages
42–48
Publication date
25 March 2026
Language
UK