МЕТОД УНИКНЕННЯ ВЗАЄМОБЛОКУВАНЬ ЗАВДАНЬ В РОЗПОДІЛЕНИХ СИСТЕМАХ НА ОСНОВІ ПРОТОКОЛУ МІЖПРОЦЕСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

У статті представлено результати розроблення та дослідження методу уникнення взаємоблокувань завдань у розподілених обчислювальних системах, що ґрунтується на інтеграції подієво-орієнтованої моделі виконання з формалізованим протоколом міжпроцесної взаємодії. Запропонований підхід формує цілісну методологічну основу керування розподіленими обчисленнями, у якій реактор розглядається як центральний координаційний механізм узгодження структурних залежностей між задачами та процедур доступу до ресурсів. Ключовим результатом є забезпечення структурної відсутності циклів очікування за рахунок поєднання алгоритмів виявлення потенційних конфліктів із адаптивним протоколом координації. У роботі сформовано комплексну систему метрик, що дозволяє кількісно оцінювати стан вузлів, параметри потоків і рівень ресурсного навантаження, що, у свою чергу, створює основу для обґрунтованого вибору стратегій планування, балансування та масштабування. Експериментальні результати, представлені у графічній та табличній формах, підтверджують збереження лінійної динаміки продуктивності при збільшенні кількості вузлів і прогнозоване зростання накладних витрат без втрати стійкості системи. Доведено, що інтеграція формальної моделі залежностей із протоколом обміну повідомленнями гарантує просування критичних шляхів виконання навіть у гетерогенних середовищах. Отримані результати свідчать про практичну придатність запропонованого методу для побудови масштабованих і надійних розподілених систем, у яких поєднуються вимоги високої ефективності використання ресурсів і стійкості до взаємоблокувань. Перспективи подальших досліджень пов’язані з адаптацією підходу до різнорідних архітектур вузлів і розширених конфігурацій із великою кількістю компонентів.