Антропометричні характеристики та особливості добового профілю артеріального тиску у чоловіків з есенціальною артеріальною гіпертензією та ожирінням

Мета: оцінити діагностичну значимість різних антропометричних характеристик та встановити їх взаємозв’язок з параметрами добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у чоловіків з есенціальною артеріальною гіпертензією (АГ) в поєднанні з ожирінням та при ожирінні без АГ. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 137 чоловіків з надмірною масою тіла та ожирінням, яких розподілили на три групи: 1-ша — 50 хворих на АГ ІІ–III стадії з надмірною масою тіла (НМТ), 2-га — 55 чоловіків з АГ (стадія ІІ–III) з ожирінням І–ІІІ ступеня, 3-тя (група порівняння) — 32 чоловіки з нормальним рівнем артеріального тиску (АТ) і ожирінням згідно з величиною індексу маси тіла (ІМТ) та/або окружності талії (ОТ). ІІІ стадію АГ визначали за наявністю атеросклеротичної бляшки. Пацієнти 3-ї групи були статистично молодшого віку, аніж чоловіки з 1-ї та 2-ї групи (р=0,015). Тривалість АГ була зіставною в обох групах. Пацієнтам проводили оцінювання антропометричних характеристик: ОТ, окружність стегон (ОС), зріст, маса тіла та розрахунок спеціальних антропометричних індексів: співвідношення ОТ / ОС, співвідношення ОТ / зріст, ІМТ та індекс ожиріння тіла (ІОТ). Для вивчення традиційних показників добового профілю АТ використовували апарат ДМАТ типу АВРМ-04 («Meditech», Угорщина). Обробку та аналіз отриманих результатів проводили за допомогою комп’ютерної програми «Medibase 1.42». Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою Microsoft Excel та ліцензованого програмного продукту STATISTICA 6.1. Результати. Аналіз параметрів ДМАТ показав, що рівні систолічного (САТ) і діастолічного АТ (ДАТ) протягом усіх періодів доби в 1-й і 2-й групах відповідали АГ І ступеня і статистично не відрізнялися між собою, індекси «навантаження тиском» теж були зіставними в 1-й і 2-й групах (р>0,05). Медіана рівня пульсового АТ (ПАТ) за даними ДМАТ в І та ІІ групах перевищувала допустиму норму протягом всіх аналізованих періодів. Але у хворих 2-ї групи рівні ПАТ24, ПАТд і ПАТсп були статистично вищими порівняно з 1-ю групою. У групі чоловіків з ожирінням без АГ встановлено перевищення граничного значення рівнів індексу часу та індексу площі САТ в раннi ранковi години, що відповідало критеріям транзиторної АГ в цей перiод доби. Величина ІМТ мала асоцiативний зв’язок з параметрами ДМАТ лише в ранні ранкові години: у чоловіків з ожирінням без АГ — з рівнем частоти серцевих скорочень (ЧСС), ПД САТ і ДАТ, а в групi хворих на АГ в поєднанні з ожирiнням — тiльки з величинами ЧСС та ПД АТ. У той самий час у пацієнтів з АГ та ожирінням саме збільшення величин ОТ, ОС, ОТ / зріст та ІОТ було пов’язане зi зростанням середньодобового, середньоденного та середньонічного рівня ПАТ. Висновок. Отримані дані свідчать про те, що слід широко використовувати оцінку добового профілю АТ у чоловіків з ожирінням без АГ для виключення маскованої АГ, а для проведення антропометричної оцiнки у осiб з АГ — включити в обов’язкове обстеження визначення та оцiнку ОТ, ОС, ОТ / зріст та ІОТ.