Інфекція області хірургічного втручання у постраждалих внаслідок бойових травм та поранень

Усі пацієнти, які перенесли операцію, наражаються на ризик інфекційних ускладнень. Найбільш частим післяопераційним ускладненням у пацієнтів є інфекція області хірургічного втручання (ІОХВ), яка знижує ефективність лікування основного захворювання, збільшує тривалість госпіталізації та підвищує вартість лікування. ІОХВ є найбільш поширеним типом інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, тому залишається актуальною соціально-економічною та медичною проблемою для багатьох країн світу. Мета: проаналізувати результати хірургічного лікування постраждалих внаслідок бойових травм та поранень і визначити частоту розвитку ІОХВ різної анатомічної локалізації гнійно-запального процесу. Об’єкт і методи дослідження. Проведено ретроспективне когортне дослідження результатів хірургічного лікування 2662 пацієнтів, які постраждали внаслідок бойових травм та поранень і знаходились у період 2022–2024 рр. в 7 цивільних стаціонарах 4 регіонів України. Результати. У післяопераційний період у 976 (36,7%) пацієнтів відзначали розвиток ІОХВ. У структурі ІОХВ 58,1% становили поверхневі інфекції, 29,3% — глибокі інфекції та 12,6% — ІОХВ органа / порожнини. Найбільше випадків ІОХВ виявили у пацієнтів із пораненням живота — 60,7%, кінцівок та кістки таза — 36,8%, голови та шиї — 30,2% і грудної клітки — 27,7%, найменше — в ділянці хребця (6,8%). Встановлено, що частота розвитку ІОХВ залежить від характеру бойових ушкоджень. Найчастіше ІОХВ відмічали в ділянках мінно-вибухової травми (МВТ) — 25,1% та вогнепального поранення (ВП) — 10,7%, найменше — після операцій у ділянках комбінованого поранення (МВТ+ВП) — 0,9%. При ушкодженнях внаслідок МВТ післяопераційна інфекція найчастіше локалізувалась у ділянках ураження кінцівок і кістки таза — 62,4% та живота — 19,9%, при ВП — в ушкоджених ділянках кінцівок та кістках таза — 53,2% та живота — 19,7%, при комбінованих пораненнях (МВТ+ВП) — в ушкоджених ділянках живота — 48% і кінцівок та кістках таза — 7%. Найбільшу кількість випадків ІОХВ зафіксували у пацієнтів з політравмою — 40,4%. Частота розвитку ІОХВ у пацієнтів із множинними та поєднаними травмами становила 29,3%. Найменшу кількість випадків ІОХВ виявили у прооперованих військовослужбовців з ізольованими травмами — 7,7%. Висновок. Дослідження показує кореляцію інфекції військових ран з наявністю сторонніх тіл та уражених тканин. Виявлено високу частоту розвитку ІОХВ у післяопераційний період у пацієнтів, які постраждали внаслідок МВТ та поранень. Встановлено, що бойова травма супроводжується переважанням мінно-вибухового механізму ураження, високою частотою множинних та поєднаних травм, що значно ускладнює хірургічне лікування пацієнтів та частіше призводить до розвитку післяопераційних інфекцій. Високі показники післяопераційних інфекцій свідчать про прогалини щодо дотримання вимог інфекційного контролю в досліджуваних хірургічних стаціонарах. Аналіз даних, пов’язаних з ІОХВ, залишається критично важливим для оптимізації заходів контролю та профілактики післяопераційних інфекцій у постраждалих внаслідок бойових травм та поранень.