Порівняльна характеристика госпітальних інфекцій у пацієнтів із бойовими травмами та пораненнями

Лікування бойових травм та поранень потребує термінового хірургічного втручання, включаючи санацію ран і реконструкцію. Інфекційні ускладнення хірургічного лікування поранених знижують ефективність лікування, збільшують тривалість госпіталізації та вартість лікування. Мета: проаналізувати результати хірургічного лікування пацієнтів, постраждалих внаслідок бойових поранень, оцінити частоту розвитку післяопераційних інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, і визначити спектр їх збудників. Об’єкт і методи дослідження. Проведено ретроспективне когортне дослідження результатів хірургічного лікування 2452 пацієнтів, постраждалих внаслідок мінно-вибухових травм та вогнепальних поранень, які знаходились у період 2023–2025 рр. в 11 цивільних стаціо­нарах 6 регіонів України. Результати. У післяопераційний період у 66,8% пацієнтів виявлена інфекція, пов’язана з наданням медичної допомоги (ІПНМД). Найбільш поширеними типами ІПНМД були інфекції ділянки хірургічного втручання (27,2%), інфекції кісток та суглобів (25,1%), інфекції шкіри та м’яких тканин (13,2%), інфекції кровотоку (7,6%), інфекції центральної нервової системи (6,7%), пневмонія (5,6%) та інфекції сечовивідних шляхів (4,3%). Найнижчі показники частоти розвитку інфекції виявили при таких типах ІПНМД, як інфекції очей, вуха, носа, горла або ротової порожнини (3,2%), нижніх дихальних шляхів, крім пневмонії (2,6%), серцево-судинної системи (2,5%) та клінічний сепсис (2,2%). Провідними збудниками ІПНМД, які виникли в післяопераційний період, були Escherichia coli (13%), Pseudomonas aeruginosa (11,5%), Enterococcus faecalis (6%), Klebsiella pneumonia (5,7%), Acinetobacter baumannii (5,7%), Stenotrophomonas maltophilia (5,7%), Staphylococcus aureus (5,1%), Enterococcus faecium (5,1%) та Serratia marcescens (4,9%), когулазонегативні стафілококи (CoNS) (4,4%), Klebsiella oxytoca (3,4%), Enterobacter aerogenes (3,2%), Acinetobacter lwoffii (3%), Enterobacter cloacae (3%), Proteus mirabilis (3%) та Proteus vulgaris (2,2%). Висновки. Це дослідження виявило високу частоту розвитку різних типів ІПНМД в післяопераційний період у пацієнтів, постраждалих внаслідок мінно-вибухових травм та поранень. Високі показники післяопераційних інфекцій свідчать про прогалини в дотриманні вимог інфекційного контролю в досліджуваних стаціонарах. Визначення видового спектра мікроорганізмів, що стали причиною ІПНМД, та вивчення їх біологічних властивостей мають важливе значення для призначення ефективного лікування інфекційних ускладнень після хірургічного втручання. Це обґрунтовує необхідність систематичного мікробіологічного моніторингу мікроорганізмів, які контамінують хірургічну рану.