ГАРАНТІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: МЕЖІ ДОПУСТИМОГО ОБМЕЖЕННЯ ТА АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ

У тезах наукової доповіді досліджується проблема гарантування прав і свобод людини в умовах дії правового режиму воєнного стану крізь призму меж їх допустимого обмеження та актуальних викликів для правової держави. Обґрунтовується, що тимчасове обмеження окремих прав і свобод у кризових умовах є допустимим інструментом захисту національної безпеки лише за умови суворого дотримання конституційних принципів, міжнародно-правових стандартів і критеріїв дерогації. Аналізуються положення Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також норми Європейської конвенції з прав людини і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Особливу увагу приділено практичним аспектам реалізації обмежень прав людини в Україні з початку збройної агресії, зокрема проблемам доступу до правосуддя, свободи пересування, права власності та соціальних прав. Робиться висновок, що навіть в умовах воєнного стану держава зобов’язана забезпечувати баланс між публічними інтересами та правами особи, а подальше вдосконалення нормативної бази й інституційних механізмів контролю є необхідною умовою збереження засад правової державності.