ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ ТА ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ ОСОБИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Досліджено проблеми застосування запобіжних заходів та обмежень прав і свобод людини в умовах воєнного стану. Акцентовано, що період посилення примусових повноважень держави та можливого відступу від міжнародних зобов’язань (ст. 15 ЄКПЛ) вимагає суворого дотримання верховенства права та невідчужуваних конституційних гарантій («твердий блок» прав, як-от заборона катувань та право на захист). Аналізується порядок застосування запобіжних заходів (тримання під вартою, домашній арешт) згідно з Главою 18 КПК України, підкреслюється необхідність індивідуалізованого підходу та пропорційності обмежень. Окрему увагу приділено застосуванню відеоконференцзв’язку як альтернативного механізму, за умови забезпечення конфіденційності спілкування із захисником. Зроблено висновок, що ефективність кримінального провадження у воєнний час ґрунтується на судовому контролі та забороні використовувати докази, отримані внаслідок порушення ст. 3 ЄКПЛ, що є фундаментальною гарантією легітимності правосуддя.