One Year On: Assessing North Korea’s Legal Status in the Russian-Ukrainian War

У цій оригінальній статті, що ґрунтується на дисертації першого автора, написаній на факультеті військових наук Нідерландської академії оборони, норми міжнародного права щодо статусу сторін застосовано до участі північнокорейських військ у російсько-українській війні. Головне питання полягає в тому, чи є Північна Корея стороною конфлікту між Росією та Україною, і якщо так, то з якого часу. Держави можуть стати воюючими сторонами (співвоюючими сторонами), допомагаючи військовим зусиллям учасників конфлікту. Проте інструменти міжнародного права не дають критеріїв для визначення того, коли саме допомога перетворює держави на співвоюючі сторони в конфлікті. Тому для встановлення таких критеріїв необхідно вивчити допоміжну літературу. У статті розглянуто три концептуальні підходи до ідентифікації співвоюючих сторін. Оскільки критерії Венткера є найбільш ґрунтовними для цієї мети, до фактів застосовується саме його підхід. Згідно із цим підходом дії північнокорейців у Росії та Україні приписуються Північній Кореї, оскільки війська були розгорнуті верховним командуванням на основі стратегічного військового альянсу між Росією та Північною Кореєю. Першим випадком прямого зв’язку з бойовими діями стало 3 жовтня 2024 року, коли шестеро північнокорейських офіцерів загинули в Донецькій області під час підготовки до військової операції, що мала відбутися за кілька тижнів. Хоча північнокорейські війська воювали незалежно на окремій ділянці операцій, призначеній їм у м. Курськ, вони повністю залежали від російської логістики. Такий рівень співпраці вказує на те, що як російські, так і північнокорейські операції були частиною одного й того самого конфлікту. На завершення зазначено, що на основі підходу Венткера Північна Корея стала співвоюючою стороною в міжнародному збройному конфлікті між Росією та Україною 3 жовтня 2024 року.