ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ПРОТИДІЇ ПОШИРЕННЮ ПОРНОГРАФІЧНИХ ПРЕДМЕТІВ: АНАЛІЗ ОКРЕМИХ ЗАКОНОДАВЧИХ ІНІЦІАТИВ

Стаття присвячена кримінально-правовому аналізу положень Проєктом Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи від втручання в приватне життя людини». Відстоюється думка про те, що утримання законодавчих меж, які позначають морально-правову позицію держави на неприпустимість розбещення, утримання високого формату людської естетики та етики – це є, перш за все, питанням про гідність, а не про поширеність, доступність, економічну привабливість. Для України ж питання гідності є центруючими останні десять років, адже саме гідність визначає суб’єктність, правову, політичну, цивілізаційну. Ними не можна нехтувати, користуючи з політичної кон’юнктури. Україна лишається зобов’язаною за ст. 1 Конвенції ООН про припинення обігу порнографічних видань та торгівлі ними до кримінального переслідування за створення, ввезення і розповсюдження порнографічної продукції. Обгрунтовується, що зі змісту ч. 4 ст. 301 проєкту вбачається занадто суворе кримінально-правове обтяження за вчинення повторно дій, передбачених ч. 1 ст. 301. Інакше кажучи, повторність вчинення кримінального проступку перетворює його у вчинення тяжкого злочину, що навряд чи виправдано з огляду на дійсні супутні обставини. Річ у тім, що за своєю суспільною небезпекою вони у більшості випадків відповідатимуть ступеню суспільної небезпечності нетяжкого злочину. У зв’язку з цим, кримінальну відповідальність за повторне поширення порнографії без згоди особи, яка у ній зображена, слід було б передбачити у ч. 2, а не 3 ст. 301 проєкту. Сформовано пропозиції до законопроєкту.