ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ

Стаття присвячена з’ясуванню правових і організаційних засад техніко-криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля, у тому числі аспектів, зумовлених умовами воєнного стану. Обґрунтовано, що попри поширення терміна «науково-технічне забезпечення», категорія «техніко-криміналістичне забезпечення» має усталений зміст у криміналістиці, прямо орієнтований на виявлення, фіксацію, дослідження й використання доказів, і тому не підлягає заміні. На основі аналізу доктринальних підходів і чинних нормативних актів (зокрема положень Закону України «Про Національну поліцію», підзаконних нормативно-правових актів) показано, що ефективність розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля, залежить від цілісної системи: стандартизованої первинної фіксації, дотримання ланцюга збереження, лабораторної верифікації, цифрової аналітики (ГІС, БпЛА, фото- та відеофіксація), а також належної міжвідомчої координації. Виокремлено ключові організаційні проблеми слідчої практики (недостатнє залучення екологів до складу СОГ, фрагментарне використання приладів, прогалини у протоколюванні) та запропоновано рішення: мультисенсорний підхід до збирання даних, акредитація лабораторій за ISO 17025, створення мережі екологів, єдині чек-лісти й ГІС-платформи для досудового розслідування.