НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ УЧАСТІ АДВОКАТА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ

У статті проаналізовано сучасний стан та проблеми нормативно-правового регулювання участі адвоката в адміністративному судочинстві в Україні. Зазначено, що ефективність захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина в публічно-правових спорах, де однією із сторін є держава з усім її апаратом, безпосередньо залежить від обсягу прав, міцності гарантій і рівня професіоналізму адвоката. На підставі аналізу наукових концепцій нормативно-правові засади діяльності адвоката класифіковано в залежності від: 1) рівня правового закріплення на: а) національне; б) міжнародне; 2) від виду джерела права: а) закони України; б) підзаконні нормативно-правові акти; 3) від предмету правового регулювання: а) тих, що регламентують окремі елементи правового статусу адвоката; б) тих, що регламентують особливості здійснення адвокатської діяльності. Зроблено висновок про існування дворівневої системи правового регулювання діяльності адвоката в адміністративному судочинстві: перший рівень — це загально-професійний, який встановлює статусні основи професії адвоката; другий рівень — це спеціально-процесуальний, визначений, який через Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок реалізації адвокатом своїх повноважень в рамках судового розгляду конкретної адміністративної справи. В підсумку нормативно-правові засади діяльності адвоката в адміністративному судочинстві визначено як систему норм права, до яких віднесені законодавчі і підзаконні нормативні акти України, які встановлюють мету, завдання, правила, порядок та процедури діяльності адвокатів в адміністративному процесі, та норми моралі (етичні норми), які встановлюють стандарти професійної поведінки адвоката як представника фізичної чи юридичної особи в судовому процесі.