СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

У статті автором досліджується ефективність взаємодії суб’єктів у сфері протидії домашньому насильству. У результаті дослідження встановлено, що багатокомпонентна мета взаємодії, визначена нормативними актами, нівелює пріоритет захисту прав та безпеки постраждалих осіб. Виявлено відсутність оптимального уніфікованого механізму комунікації між суб’єктами, що призводить до ненадання системної допомоги. Констатовано низький рівень взаємодії та неузгодженість політики навіть у межах єдиних систем (наприклад, судоустрою). Значна частина постраждалих залишається необізнаною про свої права та послуги, що свідчить про неактуальність існуючих просвітницьких інструментів. Окремо відзначено необхідність залучення представників Мінветеранів до міжвідомчих рад у зв'язку зі збільшенням випадків насильства за участю військовослужбовців. Обґрунтовано, що сучасний механізм взаємодії має будуватися за холістичним підходом, метою якого є мінімізація дій постраждалої особи для забезпечення її безпеки та психоемоційного відновлення. Для вдосконалення національної системи пропонується вивчення та імплементація зарубіжного досвіду правового регулювання протидії домашньому насильству.