ВОЄННИЙ СТАН ЯК ОБСТАВИНА, ЩО ВПЛИВАЄ НА КВАЛІФІКАЦІЮ КРАДІЖОК, ПОЄДНАНИХ З ПРОНИКНЕННЯМ У ЖИТЛО, ТА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЮ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ОБТЯЖЕННЯ

У статті на підставі аналізу доктринальних положень, а також приписів чинного законодавства України аналізуються особливості впливу воєнного стану на кваліфікацію крадіжок, поєднаних з проникненням у житло, та індивідуалізації кримінально-правового обтяження на прояви цієї форми розкрадання за його наявності. Зазначено, що правова оцінка таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану та поєднаного з проникненням у житло, приміщення чи інше сховище, має кваліфікуватися за ч. 4 ст. 185 КК України з обов’язковим «розшифруванням» (описанням та доведенням) у мотивувальній частині обвинувального вироку усіх кваліфікуючих ознак, притаманних вчиненому суб’єктом кримінального правопорушення, та зазначенням про це у резолютивній частині цього процесуального документа. Окремо наголошено, що «вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій» (п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України) не має жодного відношення до поняття «крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану» (ч. 4 ст. 185 КК України), що є надзвичайно кваліфікуючою ознакою таємного викрадення чужого майна. У зв’язку з цим, під час призначення передбаченого у санкції ч. 4 ст. 185 КК України виду та розміру покарання необхідно враховувати потенційно можливі випадки вчинення вказаного злочину проти власності із проникненням у житло, інше приміщення або сховище не лише «в умовах воєнного стану», а ще й з «використанням умов воєнного стану».