МОРАЛЬНІ ОСНОВИ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті визначено, що моральна основа адвокатської діяльності є комплексним феноменом, розуміння якого є важливим задля усвідомлення істинного суспільного покликання адвокатури, належної інтерпретації цього покликання на рівні окремих адвокатів та їх об’єднань. Наголошено на важливості адвокації прав незахищених верств населення поряд із клієнтами, які належним чином оплачують надані їм послуги. Сам факт участі адвокатів у таких процесах не може принести матеріальний добробут, суттєво вплинути на імідж та репутацію, проте може засвідчити дотичність до важливих суспільних трансформацій, принести моральне задоволення від приналежності до чогось більшого за повсякденні ділові процеси. Сформовано розуміння моральної основи адвокатської діяльності як багатогранного феномену, який охоплює встановлені на рівні держави та органів адвокатського самоврядування стандарти, моральні принципи та цінності, які походять із історичних традицій формування інституту адвокатури, які регламентують як зовнішню поведінку адвокатів у різних типових ситуаціях, так і визначають внутрішні, світоглядні аспекти доброчесної поведінки, участі у процесах адвокації прав у широкому його розумінні, а також участі у суспільному житті, процесах розбудови громадянського суспільства та органів публічної влади. Звернено увагу на те, що моральна основа адвокатської діяльності формується не лише у професійному середовищі на рівні представників органів адвокатського самоврядування, але й на рівні всього суспільства, узагальнених і прийнятих суспільством уявлень про добро і зло, честь і гідність у тих чи інших ситуаціях. З огляду на це адвокатська діяльність постає і вибудовується на основі цієї морально-етичної шкали всього суспільства. Тому питання розвитку цієї моральної основи напряму пов’язане з правовою культурою, правовою освітою всього населення.